“Герой нашого часу” характеристика Бели з роману Лермонтова допоможе розкрити її образ, визначити риси характеру героїні.
“Герой нашого часу” образ Бели
Бела – головна героїня першої повісті роману, княжна, дочка мирного князя і сестра юного Азамата. Викрадена своїм же братом на прохання офіцера Печоріна, коли їй було лише шістнадцять років.
Бела являлася горянкою, що зберегла в собі природну простоту почуттів, прагнення до волі і вільний прояв почуттів. Образ Бели в романі оспівав чистоту, невинність і принадність юної східної красуні, що втілила традиції і характер свого народу. Автор описує дівчину як високу, тоненьку, темнооку, з очима як у гірської сарни, що заглядають прямо в душу. Саме по її очах було видно всі зміни настрою її душі: очі то сяяли, як два чорних вугілля, від радості, то тьмяніли від смутку.
«У неї такі бархатні очі – саме бархатні… Я люблю ці очі без блиску…»
«І справді вона була гарна: висока, тоненька, очі чорні, як у гірської сарни, так і заглядали вам у душу. Печорін у задумі не зводив з неї очей,
і вона частенько спідлоба на нього поглядала…».
Бела вишивала золотом, чудово співала і танцювала. Вона була легка і граціозна, а рухалася в танці набагато краще перших красунь московських балів.
У Белі відчувається сила внутрішньої гідності. Хоча навіть її брат ставиться до неї, як до речі, обмінюючи на можливість заволодіти предметом свого жадання – чистокровним скакуном, поплатившись за це життям їхнього батька.
Після викрадення ображена дівчина зовсім замкнулася, і перестала відповідати на прояв уваги до себе Печоріна. Але тривало це недовго, і Бела повністю віддається пристрасті, йдучи “у вир з головою”. Коли ж Печорін сповна випробував любов “дикунки”, дівчина змирилася з цим. Любовна історія побудована на протиріччі почуттів: Бела байдужа – Печорін палкий і навпаки. Ці світи несхожі, і тому все закінчується трагедією – загибеллю героїні. Героїню зарізав Казбіч.
Максим Максимович вважав, що Бела “добре зробила, що померла”, тому що виживши була б покинутою Печоріним. Тобто, це був кращий вихід для неї, бо рано чи пізно Печорін залишив би цю невинну душу, розбивши серце і повністю розчарувавши її в чоловіках і життєвих цінностях.
Круто