Ісаак Ньютон біографія скорочено

Ісаак Ньютон біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті.

Ісаак Ньютон (1643 — 1727) -англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики.

Ісаак Ньютон коротка біографія

Ісаак Ньютон народився 4 січня 1643 в селі Вулсторп, неподалік від Грантема, напередодні громадянської війни. Батько Ньютона, дрібний, але успішний фермер Ісаак Ньютон, не дожив до народження сина. Хлопчик народився передчасно, був кволим, тому його довго не наважувалися хрестити. Незважаючи на слабке здоров’я в дитинстві, він прожив 84 роки.

З трьох років Ісаак виховувався бабусею, часто хворів, цурався однолітків, проводив багато часу в мріях і роздумах. У 1655 році Ньютона віддали вчитися в розташовану неподалік школу в Грентемі, де він жив у будинку аптекаря Кларка.  Будучи фізично слабким, відчуваючи серйозні комунікативні труднощі, юний Ньютон доклав багато зусиль для того, щоб досягти успіху в навчанні і стати першим серед однолітків.

Серйозність хлопчика, його інтерес до математики, обдарованість не залишилися непоміченими, знайомі спільними зусиллями вмовили матір Ісаака дозволити синові продовжити навчання, хоча у неї були на нього свої плани. У підсумку після серйозної підготовки 5 червня 1660 р 17-річний Ньютон вступає до Кембриджського університету на особливе становище: він не платив за навчання, але зобов’язаний був прислужувати заможним студентам. Справжнім студентом Ньютон став в 1664 р, а на наступний рік він був уже власником ступеня бакалавра витончених мистецтв.

Саме за роки навчання в Кембриджі були підготовлені подальші відкриття, які увіковічнили його ім’я. Цей самий плідний період в його науковій біографії тривав і коли в зв’язку з початком в університетському містечку епідемії (можливо, чуми) він протягом 1665-1607 рр. жив удома. Тут був відкритий закон всесвітнього тяжіння, висунуті ідеї інтегрального та диференціального числення, винайдений дзеркальний телескоп.

У 1668 р відбулося повернення Ньютона в Кембридж, де він отримав ступінь магістра і зайняв лукасовську кафедру математики: її улюбленому учневі віддав відомий математик І. Барроу, щоб фінансово його підтримати. Фізико-математичну кафедру Кембриджського університету Ньютон очолює протягом 1669-1701 рр.

У січні 1672 року його обирають членом Лондонського Королівського товариства. У квітні 1686 р Ньютон відсилає до столиці дві частини фундаментальної праці «Математичні початки натуральної філософії», яка заклала основи класичної фізики, підвела підсумок багатьом його попередніми роботами в області математики, фізики, астрономії, оптики.

У 1689 р. у Ньютона померла мати, що стало для нього важким ударом. У нього почали проявлятися розумові розлади, які спіткали вченого у 1692 р. Спровоковані вони були пожежею, яка знищила величезну кількість рукописів. Насилу оговтавшись після хвороби, Ньютон, як і раніше займався наукою, але вже не так інтенсивно.

Ще однією з глибинних причин захворювання Ньютона була гнітюча його фінансова незабезпеченість. У 1695 р. фортуна нарешті йому посміхнулася: він отримав посаду доглядача при Монетному дворі, при цьому залишаючись професором Кембриджа. У 1699 р. його завдяки відмінній роботі призначають директором, в зв’язку з чим він залишає викладацьку діяльність і їде в Лондон, де залишається на директорському посту до самої смерті.

До 1703, обрання президентом Королівського товариства, Ньютон знаходиться в зеніті слави. У 1705 р. його удостоюють лицарського звання, він отримує велику платню, живе в просторій квартирі, але залишається самотнім — як і завжди. У 1625 р. Ньютон залишив держслужбу, а в 1626 році, коли Англія була охоплена чумою, 31 березня 1727 року помер. День його похорону став днем ​​національного трауру; поховали видатного вченого в Вестмінстерському абатстві.

Внесок Ньютона в науку

Закони Ньютона являють собою основи класичної механіки. Перший закон Ньютона пояснює збереження швидкості тіла при скомпенсованих зовнішніх впливах. Другий закон Ньютона описує залежність прискорення тіла від прикладеної сили. З трьох законів Ньютона можуть бути виведені інші закони механіки.

Він сформулював емпіричний закон теплообміну й побудував теорію швидкості звуку. У математиці Ньютон паралельно з Готфрідом Лейбніцом розвинув числення нескінченно малих, працював з рядами, узагальнив біном Ньютона та запропоновував метод Ньютона розв’язування нелінійних рівнянь.

У книзі «Математичні начала натуральної філософії» Ньютон сформулював закони руху, відомі як закони Ньютона й закон всесвітнього тяжіння, які стали основою наукового світогляду впродовж трьох наступних століть і мали великий вплив не тільки на фізику, а й на філософію. Використовуючи свою теорію Ньютон зумів пояснити закони Кеплера, що описують рух планет навколо Сонця, чим заперечив останні сумніви щодо геліоцентричної системи світобудови.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *