Іван Багряний Хронологічна Таблиця

Іван Багряний хронологічна таблиця життя і творчості (хронологія) відомого українського письменника (справжнє ім’я: Лозов’ягін Іван Павлович) допоможе визначити основні дати з його біографії.

Іван Багряний хронологічна таблиця

Дата	Подія
2 жовтня 1906	Народився в с. Куземині на Сумщині в сім’ї муляра Павла Петровича Лозов’яги.
1912	Почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. У 2 класі почав писати, згодом був редактором шкільного журналу.
1920	Вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.
1921	Оповідання «Етюд»
1922	Веде активне громадсько-політичне життя, працює то на цукроварні, то в Охтирській міліції, то вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт
1924	«Міщаночка»
1925	Вийшов із комсомолу. Побував на Донбасі, в Криму, на Кубані. Працював у Кам’янці-Подільському ілюстратором у газеті «Червоний кордон», надрукував у ній свої перші вірші. Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П’ять оповідань». Оповідання «Мадонна»,«Заєць»,«Петро Каменяр»
1926	Іван вступив до Київського художнього інституту (КХІ), який так і не закінчив. Вступає до опозиційного літературного об’єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з самовимогливими митцями слова: Валер’яном Підмогильним, Є. Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та іншими, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Активно працює і друкується в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.
1927	Збірка віршів «До меж заказаних», «З оповідань старого рибалки». dovidka.biz.ua
1928	«Собачий бенкет»,«Вандея»
1929	Поема «Ave, Марія» (невдовзі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі)
1928-1930	«Батіг»
1930	Роман у віршах «Скелька» (проблема несправедливості у відносинах України і Росії)
1931	Збірка оповідань «Крокви над табором»
16 квітня 1932	Його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його творів (поема «Ave Maria», роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ.
25 жовтня 1932	Його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу.
1937	Утеча в Україну та арешт у дорозі, новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу.
16 червня 1938	Повторно арештований та відсидів у Харківській в’язниці УДБ-НКВС на Холодній горі. Йому пред’являють нове звинувачення — участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації. Автобіографічні подробиці про ці п’ять років тортур письменник використав у романі «Сад Гетсиманський».
1940	З відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місцевому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН.
В роки війни	Під час окупації працює в Охтирці редактором місцевої газети. У Львові налагоджує зв’язок з УПА. За його ініціативою створюється підпільний уряд – Українська Головна Визвольна Рада.
1944	Роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»). Роман «Люба»,поему «Гуляй-Поле»
1945	Багряний емігрував до Німеччини. організовує літературне об’єднання МУР – Мистецький український рух. Іван Багряний мешкає у Західній Німеччині, де й розгортає активну політичну діяльність.
1947	П*єса «Морітурі»
1948	Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.
1950	«Сад Гетсиманський»
1953	«Огненне коло»
25 серпня 1963	Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина)

1965 р. – опубліковано роман «Людина біжить над прірвою», а в 1992 р. було присуджено Державну премію України ім.Т.Шевченка (посмертно)

Псевдоніми письменника: Полярний, Багряний, Дон Кочерга