Костянтин Симонов біографія скорочено

Костянтин Симонов біографія на українській мові скорочено викладена в цій статті.

Костянтин Симонов біографія коротко

Костянтин Симонов ( 1915 — 1979) — відомий радянський письменник, громадський діяч, військовий кореспондент, лауреат Ленінської і Сталінських премій, Герой Соціалістичної Праці.

Костянтин Михайлович Симонов  народився 15 (28) листопада 1915 року в Петрограді. Але перші роки життя Симонов прожив у Саратові, Рязані. Батьками був названий Кирилом, але потім змінив своє ім’я і взяв псевдонім — Костянтин Симонов. Виховувався вітчимом, який був військовим фахівцем і викладав у військових училищах.

Після закінчення семи років школи письменник навчався спеціальності токаря. В 1931 році переїхав до Москви, після чого він працював на заводі до 1935 року.
Приблизно в той же час були написані перші вірші Симонова, а надрукували його твори вперше в 1936 році.

Вищу освіту отримав в Літературному інституті імені Горького (закінчив навчання 1938).

У 1939 році направлений в якості військового кореспондента на Халхін-Гол, в аспірантуру не повернувся.

У 1940 році була написана перша п’єса Симонова «Історія одного кохання» , а в 1941 році — друга — «Хлопець з нашого міста».
Навчався Костянтин Симонов на курсах військових кореспондентів, потім, з початком війни, писав для газет « Бойовий прапор», «Червона зірка».

Як військовий кореспондент побував на всіх фронтах, пройшов по землях Румунії, Болгарії, Югославії, Польщі та Німеччини, був свідком останніх боїв за Берлін.
За все життя Костянтин Михайлович Симонов отримав кілька військових звань, найвищим з яких стало звання полковника, присвоєне письменникові вже після закінчення війни.

Одними з відомих військових творів Симонова стали: «Жди меня», «Війна», «Російські люди». Після війни їздив в США, Японію, Китай, два роки жив у Ташкенті. Працював головним редактором «Літературної газети», журналу «Новий світ», входив до складу Союзу письменників.

Перший роман «Товариші по зброї» побачив світ у 1952 році, потім велика книга — «Живі і мертві» (1959). У 1961 році театр «Современник» поставив п’єсу Симонова «Четвертий». У 1963-1964 роках пише роман «Солдатами не народжуються», в 1970-1971 — «Останнє літо». За багатьма творам Симонова були зняті фільми.

Костянтин Симонов помер 28 серпня 1979 року в Москві. За заповітом прах Симонова був розвіяний над Буйнічским полем під Могилевом.

Коментарі:
  1. 1 год ago
    • 3 недели ago
  2. 1 год ago
  3. 4 дня ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *