Відро́дження, або Ренеса́нс — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Головні ознаки епохи Відродження
· Великі наукові та географічні відкриття;
· створення національних держав, розвиток світової торгівлі;
· формування літературних мов нації;
· відродження античної спадщини;
· виникнення нової свідомості — гуманізму;
· ідеал людини — усебічно розвинена особистість;
· у центрі уваги літератури й мистецтва — людина, її внутрішній світ (в античності — людина і її зовнішній світ).
Специфіка епохи Відродження
- Відродження інтересу до Античності;
- Обґрунтування права науки і розуму на незалежність від церкви;
- Антропоцентризм замість теоцентризму;
- Світський характер культури та літератури;
- Спроби компромісного поєднання надбання античності давньоримського варіанта з християнською ідеологією католицизму
