Простак і Гордон в Бастилії

Час який Простак і Гордон провели в Бастилії розкриває полеміку двох протилежних особистостей. Якщо Гордон був начитаним вченим, то Простак прочитав лише одну книгу — Біблію.

Простак і Гордон в Бастилії

У творі Вольтера наука виконує роль лакмусового папірця, який показує переваги і вади цивілізації. Недаремно в Бастилії Простак сидів у одній камері з літнім ученим, янсені-стом Гордоном.

Здавалося б, у цивілізованого старигана були всі інтелектуальні переваги, адже він присвятив науці півстоліття, тоді як молодий напівдикун зовсім не мав освіти. Уже після кількох бесід Гордон здивувався тому, що «молодий неук має думки, властиві лише душам досвідченим, став високої думки про його розум і ще більш прихилився до нього». Простак «записав багато думок, які вжахнули старого Гордона.

«Як,— казав той сам собі,— п’ятдесят років витратив я на своє навчання і тепер боюся, що не зможу наздогнати природний добрий розум цієї майже дикої дитини. Я тремчу, зміцнивши старанно свої забобони: він же слухав лише простої природи».

Але тут Вольтер знову дещо міняє курс — він показує переваги науки, тобто цивілізації, над природою:

«Читання звеличує душу, а освічений друг заспокоює її. Наш в’язень звеселяв себе цими двома благами, про які раніш і не підозрював. «Мене спокушає повірити в перевтілення,— говорив він,— бо я сам із тварини перетворився на людину»». Це знову полеміка з Руссо, який абсолютизував природу й убачав у цивілізації лише негативні риси. Отже, для того щоб «із тварини перетворитися на людину», потрібна освіта. Образно кажучи, для перетворення «алмазу» (природної людини) на «діамант» (людину довершену) потрібний «шліфувальний круг» цивілізації.

Але це не значить, що Вольтер не бачить недоліків сучасної йому освіти, яка засмічувала мозок європейця всілякими забобонами. Напевне, оптимальний варіант, запропонований письменником, такий: усі плюси природного розуму помножені на найкраще, чого досягла наука. Саме тому Гурон і прогресував так швидко: «Молодий Простак скидався на одне з тих дужих дерев, що, зрісши на непліднім ґрунті, швидко випростують своє коріння й гілки, коли їх пересадять на кращу землю, і дуже незвичайним було те, що саме в’язниця стала за таку землю».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *