Сезонні явища у житті рослин

На більшості територій земної кулі постійно змінюються сезони року — весна, літо, осінь, зима. Рослинні організми відчувають зміни навколишнього середовища і це спричиняє їхні власні періодичні зміни, які допомагають пристосуватися до тих чи інших умов. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою фенології.

Сезонні явища у житті рослин

Сезонні зміни в природі — періодичні явища, повторювані щорічно в одній і тій же послідовності. Пори року характеризуються різними світловими і температурними умовами, що визначають хід змін життєвих процесів рослин.

Фенологія це — наука про сезонні явища в природі. Вона реєструє та вивчає періодичні явища в живій та неживій природі, що пов’язані зі змінами сезонів. Зазвичай розрізняють чотири сезони: весну, літо, осінь і зиму. Залежно від сезону в дерев, кущів і трав змінюються зовнішній вигляд, процеси росту та розвитку.

Сезонні зміни у житті рослин весною

Навесні збільшення тривалості дня для рослин є сигналом до розпускання листків, цвітіння і плодоношення. Зміну тривалості світлового періоду доби сприймають листки. В них утворюються речовини, що зумовлюють розвиток квіткових бруньок.

Весну поділяють на три періоди:

1 — рання весна — поява таловин, зникнення снігу на полях, цвітіння ранньоквітучих рослин-первоцвітів, початок сокоруху;

2 — середня весна (квітуча) — триває до зацвітання черемхи;

3 — пізня весна — відцвітає бузок, починає колоситися жито, відцвітають яблуні.

Сезонні зміни у житті рослин влітку

Астрономічний початок літа 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте.

Літо поділяють на три періоди

1-ий — початок літа — на луках з’являються квітучі трави (волошки, дзвоники, ромашки тощо), у лісах зацвітає малина, у водоймах — глечики, у садах — садовий жасмин. У народному календарі червень називаютьрізноцвіттям. Починають дозрівати суниці, з’являються літні гриби.

2-ий — середина літа —  починається із зацвітання липи й триває звичайно до середини серпня. Дозрівають плоди вишні, чорниці, малини, смородини, аґрусу, черемхи тощо. На полях закінчується збирання озимих.

3-ій — кінець літа — триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. Це пора грибів, яка припадає на кінець літа й початок осені. У лісі дозрівають горіхи, починають жовтіти листки в липи й опадати листки в берези.

Сезонні зміни у житті рослин восени

Осінь — пора збирання врожаю. Восени в більшості рос­лин, у тому числі й багаторічних, достигають плоди і насіння. Листя багатьох дерев і кущів змінює забарвлення, а потім опадає: відбувається листопад.

Осінь поділяють на два періоди:

— перший період – від перших заморозків на грунті до кінця листопаду – золота осінь, коли змінюється забарвлення листків і починається листопад. Листопад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через листки виводяться непотрібні рослині речовини. У першій половині жовтня повністю втрачають листки черемха та в’яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика… У другій половині жовтня – горобина, калина, вільха, бузина, верба… Важливо знати послідовність дозрівання насіння деревних і чагарникових рослин, щоб допомогти школярам в організації їх збирання.
— другий період – з кінця листопаду до замерзання водойм – характерний перехід осені до зими.

Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу білу акацію, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав’янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба… Повторне цвітіння пов’язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище селекціонери вивели нові сорти різних рослин: полуниць, троянд, які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Сезонні зміни у житті рослин взимку

Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.

Зиму поділяють на три періоди:

Перший період (безсніжний) — початок зими — настає від моменту остаточного замерзання водойм до встановлення постійного снігового покриву.

Другий період (справжня зима) триває до початку танення снігу на сонці.

Третій період (передвесняний) триває до появи перших таловин.

Знання сезонних явищ має велике значення для сільського господарства, екології, медицини. За допомогою фенологічних спостережень формується розуміння взаємозв’язків у природі, уявлення про мінливість і цілісність природи в цілому.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *