«Сплять усі верховини гірські…» Алкман аналіз

Аналіз вірша «Сплять усі верховини гірські…» Алкмана ви можете прочитати в цій статті.

«Сплять усі верховини гірські…» Алкман аналіз

У творчій спадщині давньогрецького поета Алкмана є поезія, сповнена нічних таємниць і звуків. Це вірш «Сплять усі верховини гірські…».

Гірські вершини і стрімчасті скелі, байраки й провалля, нори плазунів і земля — усе поринуло в тихий сон. Птахи, бджоли, хижий звір у хаші, навіть страховища в морських глибинах огорнуті сном. Поет неначе пропливає над нічною землею, спускається на морське дно.

Нішо не поворухнеться у природі, навіть вітер заснув. Млість розливається у природі і заволодіває людиною, яка ніби зливається з природою і розчиняється в нічній тиші. Поезія Алкмана навіює спокій, викликає почуття умиротворення і блаженства.

Незмінність пейзажу ще краще допомагає читачеві милуватися природою. Використання великої кількості епітетів надає авторові змогу «малювати» словом, а художні прийоми «відтворюють» музику ночі. Недарма російський поет В. Вересаєв назвав свій переклад цієї поезії Алкмана «Ноктюрн», тобто твір, навіяний чарами ночі. Дійсно, ці чари такі могутні, що й досі полонять серце мільйонів сучасних читачів.

Художні засоби «Сплять усі верховини гірські…»

Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

Епітети: Стрілчасті (скелі), робуче (плем’я), чорна (земля)

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *