Володимир Дрозд біографія скорочено

Володимир Дрозд біографія коротка українського письменника викладена в цій статті.

Володимир Дрозд біографія скорочено

Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1940 року в селі Петрушин на Чернігівщині. Коли хлопчикові було два роки, почалася Велика Вітчизняна війна, батька забрали на фронт. Мати тяжко бідувала з трьома дітьми.

Відразу після школи став журналістом у районній газеті. У 20 років видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1963) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України.

Закінчивши в 1968 році році факультет журналістики Київського університету, працював у різних періодичних виданнях, зокрема, в республіканських газетах «Молодь України», «Літературна Україна», видавництві «Радянський письменник »та ін.

1963-1966 роках — служба в СА.

1983-1985 рр. — Перший головний редактор популярного журналу «Київ».

Очолював «Літературну скарбницю», Київське відділення Спілки письменників України та був заступником голови Національної спілки письменників України.

Був одружений з поетесою Іриною Жиленко.

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві.

Творчість

Почавши літературну роботу як новеліст і продовжуючи зрідка друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.
Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі».
З творами В. Дрозда, такими, як повісті «Ирій», «Замглай», «Балада про Сластьона», «Самотній вовк», новели «Сонце», «Три чарівні перлини», «Білий кінь Шептало», пов’язані досягнення химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-х міфологізма.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *