«Злочин і кара» образ Раскольнікова

злочин і кара достоєвський

«Злочин і кара» образ Раскольнікова у романі Достоєвського та його характеристика розкриті в цій статті. Родіон Раскольников — головний персонаж роману Федора Михайловича Достоєвського «Злочин і кара».

«Злочин і кара» характеристика Раскольнікова 

Головний герой роману «Злочин і кара» Родіон Раскольников — втілення внутрішніх метань і постійної боротьби.

Зовнішність Раскольнікова

«…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього». Був дуже погано вдягнений, що інша, навіть і звична людина, соромилась би вдень виходити в такому лахмітті на вулицю»

Раскольніков — колишній студент, через брак коштів вимушений залишити навчання. Живе вкрай бідно. Не працює, так як замишляє вбити й пограбувати стару лихварку, у якої закладає речі. На злочин, однак, не вирішується, поки не отримує листа від матері, в якому йдеться про підготовку весілля його сестри з якимсь паном Лужиним. Розуміючи, що сестра не любить майбутнього чоловіка, а жертвує собою заради благополуччя сім’ї і більшою мірою самого Раскольникова, він вбиває і грабує стару, попутно вбиваючи випадкового свідка. Маючи свою теорію про те, що люди діляться на звичайних людей, що пливуть за течією, і людей, подібних Наполеону, яким дозволено все, Раскольников до вбивства зараховує себе до другої категорії, однак після вбивства виявляє, що повною мірою відноситься до першої категорії людей, і втрачає самовладання.

Його злодіяння не принесло користі нікому, а лише заподіяло біль самому Раскольникову і близьким йому людям. Він почав зриватися на них, а потім і зовсім відсторонився. Після скоєння жахливого злочину Раскольников вже не міг нормально спілкуватися з матір’ю, сестрою, кращим другом Разуміхіним. Йому важко було приховувати від них свою страшну таємницю, але й розповісти про все він теж не міг. Відчуваючи нестерпні душевні страждання, Раскольников знаходить людину таку ж грішну як і він сам, щоб поділитися з нею своєю бідою. Такою людиною стала для Родіона Сонечка Мармеладова, яка проституцією заробляла гроші для своєї родини. Її брудна робота приносила реальну користь іншим людям, в той час як злочин Раскольникова виявився абсолютно безглуздим. Але Соня, вислухавши його, змогла зрозуміти і щиро поспівчувати. Вона розділила з ним його гріх, переконала Родіона в необхідності покаяння і навіть вирушила за ним на каторгу, щоб допомогти, підтримати і відродити його до нового життя. Раскольников дуже проникливий, чуйний і щедрий в душі, а Соня змогла розгледіти в ньому ці прекрасні якості. Турбота, терпіння і щира участь Соні допомогли Раскольникову усвідомити жахливість своєї теорії, розкаятися в звірячому вчинку, який він скоїв під впливом гнітючих життєвих обставин. Каяття принесло головному герою велике полегшення, більше не потрібно було нічого приховувати. Настав кінець душевним терзанням і сумнівам, з’явилася віра в світле майбутнє і мрії про щасливе життя.

Риси характеру Раскольнікова

Раскольников має багато рис, які чисто по-людськи привертають до нього увагу. Він чесний, він здатний до співчуття і співпереживання. Останні свої гроші, мідь і срібло з рубля він залишає Мармеладовим. Правда, потім хоче повернутися і забрати їх, але не повертається. Він сильний, талановитий чоловік.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *