Образ Ребекки “Айвенго” — неординарний, вона і сильна і слабка, в ній поєднана зовнішня та внутрішня краса.
“Айвенго” характеристика Ребекки
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”.
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.
Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких.
Риси характеру Ребекки
- Щирість і готовність до самопожертви.
- Надзвичайна мужність і витримка.
- Уміння вірити та сподіватися на краще.
- Чесність
- Вміння кохати
Цитатна характеристика Ребекки
“Я донька єврея-лихваря. З дитинства зазнала переслідувань, бо належала до Богом проклятого народу! За вбивство єврея середньовічній Європі навіть не карали. Тому за своє життя, незважаючи на чисельні багатства батька, я зазнала багато поневірянь, образ, страждань…”
“Вона була в східному вбранні. Жовтий шовковий тюрбан надзвичайно личив їй, бо обличчя вона мала смагляве. Блиск очей, шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини, зуби та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию та руди, легкий серпанок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий по червоному полю немов живими квітами, – все це робило її справді чарівною…”
Ревекка надає допомогу Айвенго “Поранений лицар хотів почати розмову з гарною дівчиною, але вона спинила його, приклавши до вуст пальця. Чарівна єврейка переконалась, що перев’язка не зсунулась і що з раною все гаразд. Ревекка виконувала свій обов’язок серйозно та просто, і водночас у ній почувалась шляхетна свідомість своєї гідності.”
Ревекка в полоні в замку Фрон де Бефа “Хай буде мир поміж нас, Ревекко!-промовив Бріан де Буагільбер.- Мир, якщо хочеш,- сказала вона, але тільки на такій відстані.- Тобі нема чого боятися мене,- відмовив він . Я не боюся тебе, -мовила Ревекка, – о, яка вдячна я тому, хто збудував цю вежу, таку високу, що не можна кинутися з неї додолу, не розбившись на смерть.”
“Вона мала напрочуд гарну статуру, і східний одяг не приховував її фігури…очі блищали, тонкі брови вигинались гордовитою дугою. Білі зуби блищали, немов перли. А густі чорні коси розсипались по грудях і плечах…- все разом створювало таке чарівне враження, що Ревекка могла суперничати з будь-якою з найпривабливіших дівчат, що оточували її ”
Бріан де Буагільбер казав: ” Ти молода і прекрасна … Яка ти розумна, Ревекко!”
Дякую, стаття дуже допомогла!