«Чи вмієш ти свистати, Юганно?» — повість шведського письменника Ульфа Старка (1992). “Чи вмієш ти свистати, Юганно?” – це назва пісні, яку насвистує Нільс в пам’ять про свою дружину Юганну
«Чи вмієш ти свистати, Юганно?» скорочено читати
Оповідь ведеться від імені семирічного Ульфа, який намагається всіма силами намагається допомогти своєму другові Берру мати такого дідуся як у нього самого.
Одного вечора Ульф та Берру сиділи на гойдалці. Ульф мав іти до дідуся на день народження і радів цьому, бо кожен раз, коли вони бачились, дідусь давав йому гроші. У Берру дідуся не було, тому він міг про нього лише мріяти.
Семирічний Берру питав, що роблять дідусі. Товариш розповів, що його дідусь їсть свинячі ніжки, ходить на озеро порибалити. Ульф вирішив, що наступного дня відправиться з Берру туди, де є багато дідусів, і той зможе й собі вибрати.
Берра чекав цього дня. Він був чистенький, гарно одягнутий та взяв квітку нагідки. Хлопчаки в будинку для людей похилого віку зайшли до дідуся у штанях з підтяжками, який розкладав пасьянс. Привітавшись Берра уточнив, чи подобаються тому дідусеві свинячі ніжки. Старенький їх не любив, і сказав, що йому подобається грати у карти сам з собою. Берра назвав його дідусем. Тоді чолов’яга, якого звали Нільс, обійняв малого.
Нільс показав дітям кімнату, фото якоїсь тітки в капелюсі, годинник, та вироби з дерева, які змайстрував власноруч (птаха і лося).
Коли Берра розповів чоловікові, що Ульфа його дідусь пригощає кавою, то Нільс повів хлопців у їдальню. Старенькі у цей час саме пили каву з булочками. Ульф сказав, що теж має діда, у якого сьогодні день народження. Неочікувано Нільс сказав присутнім, що Берра його онук, який приніс йому квітку.
Старенька жіночка Тора відмітила, хлопець дійсно схожий на Нільса. Незабаром, друзі зібралися додому. На прощання, Берра отримав 5 крон від новоспеченого дідуся (коли сказав, що дідусь його друга Ульфа так робить).
Новий дідусь Беррі сподобався, тому й наступного дня хлопці його навідали, хоча надворі дощило. Утрьох вони пограли в карти. Хлопці дізнались, що жінка з великими очима на фото у кімнаті Нільса була його дружиною.
Берра запропонував піти на риболовлю. Але дідусь не міг так далеко йти. Тому вони випили кави і попрощалися. Того дня Нільс дав Беррі дві крони, а Ульф отримав таблетку від кашлю.
Якось товариші з Нільсом пішли гуляти на вулицю, перед тим діти допомогли дідусеві впоратися з шнурівкою на черевиках. Старенький радів свіжому повітрю, радів співу пташок. З сумки, яку ніс Берра Нільс взяв ніж, ножиці, ліску та мотузку, та голку з ниткою. На дні сумки лежала тоненька шаль з трояндами, , яка належала його дружині.
Дідусь запропонував змайструвати повітряного змія, хлопці були в захваті від цієї пропозиції. Вони зробили каркас з гілок та обтягнули його шовком. Нільс майструючи насвистував гарну пісеньку, яка називалася “Чи вмієш ти свистати, Юганно?”. Саме так звали його рудоволосу дружину. Берра теж хотів свистати, але поки не вмів, тому вирішив тренуватися.
Змій був без хвоста, і щоб він був гарнішим Нільс причепив до нього свою краватку. День був безвітряний, тому випробувати змія вони не змогли. Невдовзі Нільс повернувся до себе, оскільки прогулянка його втомила.
Під час наступного візиту, хлопці побачили Нільса у ліжку. На тумбочці поруч з ліжком стояла склянка з квіткою, яку під час знайомства подарував Берра… пелюсток на неї майже не було. Дідусь про щось думав, тому хлопці мовчки сіли на край ліжка і розглядали речі в його кімнаті: опудало птаха, золотий годинник. Берра порушив мовчання і зізнався, що теж любить розмірковувати. Нільс згадав, як в дитинстві крав вишні.
Нільс вчив свого названого онука свистати, але у того виходило одне шипіння. Хлопчик помітив пластир на обличчі дідуся, то він порізався коли голився. Перед тим як попрощатися, Берра дізнався, що у Нільса день народження буде наступної п’ятниці.
Берра ретельно готувався до дня народження дідуся. Щоб заробити грошей друзі пололи клумби з трояндами та стригли газони. Весь тиждень Берра вчився свистати. Виходило не дуже, але він не покидав цього заняття.
Увечері діти прийшли привітати дідуся. Нільс сидів на стільці у своєму найгарнішому костюмі, підборіддя його заросло щетиною. Старенький зрадів візиту дітей. Друзі привітали його піснею, а потім допомогли поголитися. Їдальня вже не працювала, тому Берра запропонував влаштувати вечерю в іншому місці.
Коли медсестра побачила дідуся з дітьми в коридорі, то попросила їх берегли серце Нільса, бо він має проблеми зі здоров’ям. Берра ж вважав, що у нього чудове серце.
Разом вони відправились в парк, а потім в сад Густавсона. На вишні були стиглі плоди і Нільс дітьми задерлися на гілки і сиділи на них, дриґаючи у повітрі ногами.
У капелюх Нільса вони нарвали ягід, потім їли їх та спльовували вниз кісточки. Берра був щасливий, що знайшов такого дідуся. Коли Нільс почав спускатися вниз, то став на сучок, який зламався… Старенький впав на землю. Але все минулося і друзі пішли святкувати далі.
На поляні перед каплицею Берра відкрив валізу, де була свіжа випічка, термос з кавою, заливне з поросячих ніжок. Потім хлопчик розставив навколо свічки. Атмосфера була дійсно святкова, вони смакували випічку з кавою. Берра подарував своєму названому дідусеві шовкову краватку. Старого подарунок порадував.
Хлопці хотіли повертатися, але Нільс так втомився, що зміг самотужки йти. Та вихід був знайдений… Ульф повернувся у будинок літніх людей та взяв там крісло на колесах. Дідусь їхав та насвистував улюблену пісеньку. Вони попрощалися, і Берра пообіцяв, що під час наступної зустрічі він покаже як вміє свистіти.
Після дня народження Ульф та Берра довго не бачились. Коли вони випадково зустрілися, то Ульф з’ясував, що Берра не ходив до дідуся і не хотів іти поки не свистіти. Навчання тривало кілька тижнів.
Лише коли листя на вишні пожовкло Берра навчився свистати. Разом з Ульфом він помчав до дідуся. Але кімната старенького була порожня, речей Нільса також не було…
Від однієї жінки хлопці дізналися, що дідусь помер, а в суботу в капличці з ним можна буде попрощатися. Сльози навернулися на очі Берри…
В суботу хлопці пішли на прощання, у капличці сіли біля дверей. Священник проголосив коротку промову, розповів, що Нільс не був самотній, хоча не мав рідних. Берра піднявся та сказав, що це не так, що Нільс був його дідусем. Після того як всі присутні поклали квіти до труни, Ульф з Беррою також підійшли туди. Берра насвистував улюблену мелодію дідуся: “Чи вмієш ти свистати, Юганно?”.
Невдовзі автобус з труною зник за поворотом. А хлопці відправилися запустити повітряного змія, бо у цей час був вітряний день.
