“Дорогою ціною” художні засоби

“Дорогою ціною” художні засоби у творі Коцюбинського відіграють важливу роль, вони підкреслюють настрій героїв, дають змогу уявити, що їх оточує.

“Дорогою ціною” художні засоби

• Порівняння – “Козацтво – як мак”; “було темно, як у льоху”, “ніч тяглася довго, безконечно, як смерть”; “пан біга по хаті, мов скажений”; “Соломіїні “очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети”; “Остапові кроки лунали в полі, мов гупання ціпа на току”.
• Метафори – “рвалась гаряча уява”, “хлоп протестував”
• Епітет – “бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги”; “цигани убогі”; “халупи низенькі”; “ворожий очерет”, “сліпа завзятість”, “шибки занехаяні”; “вільнолюбного духу народного”, “бистрого Пруту”, “сонне село”.
•  Уособлення – могутня течія Дунаю, “Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня”;
•  Постійні епітети – “вус чорний”, “кінь вороний”, “товариш вірний”.

Епітети у творі “Дорогою ціною” викону­ють функцію оцінки: цигани убогі, халупи низенькі, криві, зліплені з глини, всередині чорні, задимлені, шибки занехаяні, шкапа — маленька, худа, облізла.

Постійні епітети надають тексту національного колориту, підкрес­люють епічність подій, що відбуваються, розширюють часовий простір, говорять про наступність поколінь та їхніх мрій та прагнень: Дунай ши­рокий, край рідний, кінь вороний, очі карі, брови чорні, товариш вірний, світ красивий, доля лиха.

Порівняння в творі “Дорогою ціною” створюють яскраву картину душевного стану героїв, місця подій.

Уособлення (персоніфікація), яке надає трагізму події, характеризує її невідворотність: могутня течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибо­чінь тягне за ноги».)

Коцюбинський вирокистовує багато риторичних окличних речень та вигуків, слів-синонімів, слів іншомовного походження, коли описує представників інших націй.

Є приклади алегорії (український народ — тур), асонансу («Тихо пливе блакитними річками льон») тощо.

У тексті твору багато приказок, прислів’їв, особливо у мові Івана.

Появу Соломії — вірної подруги і надійного товариша — Остап привітав прислів’ям: «При своїй небозі добре і в дорозі».
Прислів’я Івана Котигорошка «Не їла душа часнику, не буде й смердіти», в якому висловлено тверду віру в торжество справедливості, заперечується жорстокою дійсністю.