Художні засоби у творі “Джури козака Швайки” Володимир Рутківський використав різноманітні. У творі є і фразеологізми, і прислів’я, і приказки, і епітети, і метафори, і порівняння.
“Джури козака Швайки” художні засоби з твору
Епітети з твору “Джури козака Швайки”: Невдаваний подив; досвідчене око вірний товариш; хижі очі; люте буркотіння; забрьоханий чолов’яга; найзіркіше око; темну хвилю; глибока тиша; холодні бризки; сивобородий Кудьма; у миготливу сріблясту імлу; темну рухливу цятку; пошерхлі вуста; відкритий степ; поодинокі сосни та кострубаті вільхи; здоровецька груша; сердитий шепіт; блискавичних набігів;
Порівняння з твору “Джури козака Швайки”: Коники сюрчали так, що аж у вухах виляскувало; Вовкулака кидається, мов блискавка. А дід гасає, мов курка з яйцем. Села обдирав, мов липку. То захопили б нас татари, як ластів’яток у гнізді. Петрик бігав, мов цуценятко. Курчатка, мов пухнасті кульки. Сиділи тихо, мов куріпки. Тільки стиха повискували тоненькими, як у новонароджених цуценят, голосами. Ще прохромите, мов хруща. Степ був рівний, мов долоня. А ще Швайка велів передати, що обдурили його ординці, як малу дитину. Грицик підхопив мішок, і вони з Саньком, мов два вужики, заструміли до вартового. Бач, відшмагав його Саїд, – мурза, мов сидорову козу. Накочуються і щезають, мов дніпрові хвилі в піску. За мить перші татари висипали з очеретів, мов зграя наполоханих горобців. Хитрий, мов лис, обережний, мов куниця. Налетіли на тих бусурманів, мов буря. Розвелося їх у плавнях, наче комарів. Був беззахисний, наче пташенятко на долоні.
Метафори: Усмішка все ще грала на його вустах, очі наливалися жорстокістю; сонце піднялося над очеретами; місяць ще тільки збирався сходити на небо; сонячне проміння затанцювало на росяному листі.
Прислів’я, приказки, фразеологізми: Краще вже перестаратися, ніж потім сто літ раків пекти; животи надривали; у хороброго жижки можуть затруситися; і слід пропав; вивели на читсу воду; недовго тобі лишилося ряст топтати ; сім шкур спущу; туман був, хоч в око встрель; коситеся на мене, як миша на крупу; траву очима пасуть; у Сірка очі позичати; ворон воронові навряд чи видзьобає око; добрий курінь кращий від поганої хати.
Гіпербола: «Здоровань кинувся до Пилипа в обійми – у того аж кісточки затріщали»