Гуморески Павла Глазового про зоопарк – про тварин в жартівливій формі буде цікаво почитати кожному.
Гуморески Глазового про зоопарк
БАТЬКОВА НАУКА
Водить батько зоопарком хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.—
Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.
Він до їжі як дорветься, то вже не зіває:
Сам по горло нажереться і в горби напхає.
О, дивися! Встав на ноги, до бар’єра суне…
Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне бісова худоба!
Заліпило батьку очі, заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в кого ти вдалося?
***
“Документ”
В багатьох до жартів є охота.
В зоопарку, просто серед дня,
На велику клітку бегемота
Почепив хтось вивіску: «Свиня».
Бегемот ображений закляк:
Як то можна жартувати так?
Стука‑грюка мордою об грати,
Хоче кляту вивіску зірвати.
А осел, що швендяв навмання
Біля клітки, загорлав:
– Не грюкай!
В документі сказано: свиня,
То сиди тихенько там і хрюкай.
***
“Насолода”
Ходять двоє зоопарком. Обоє «під газом».
Біля кожної тварини спиняються разом.
Перший каже: — Зажили б ми з тобою, як графи,
Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи.
Ото була б насолода! Випив чарку вранці,
А горілка до вечора текла б по горлянці.
Другий каже: — Облиш мене краще у спокої.
Не хочу я мати шиї довгої такої.
Мені часто бува нудно після перебору.
Нащо мені, щоб так довго ішло знизу вгору?
***
СЛОНЯЧИЙ РАЦІОН
Походжає зоопарком
Сторож Филимон
Там, де рядом розмістились
Бегемот і слон.
Над слоном висить табличка,
Що розповіда,
Скільки він продуктів різних
За добу з’їда:
Скільки сіна і картоплі,
Дерті, буряків,
Моркви, клюкви, солі, крейди,
Редьки й огірків.
Особливо дуже чітко
Виведено там,
Що з’їда він апельсинів
Десять кііограм.
І спитала Филимона
Дама молода:
— То він стільки апельсинів
За добу з’їда?
Це, їй-право, навіть важко
Уявити нам.
Ну невже він з’їсти може
Десять кілограм? —
Сторож мовив: — Слон до фрукти
Має сильну страсть.
О-го-го, він з’їсти може!
Та хто йому дасть?
***
ЧОРНА ОБРАЗА
— Ти чого-то в зоопарку бився з Митрофаном?
— Бо він мене торік іще назвав павіаном.
— А чому ж ти йому зразу за це не віддячив?
— Тоді я ще павіана живого не бачив.
