«Комета прилітає» скорочено

Туве Янссон “Комета прилітає” короткий зміст нагадає про головні події твору та поведінку героїв, які думали, що їх планета загине.

«Комета прилітає» дуже скорочено читати

«Комета прилітає» – дитяча казка письменниці з Фінляндії Туве Янссон, опублікована в 1946 році.

Наближається день народження Мумі-троля. Чмих і Мумі-троль разом з Мавпою, з якою вони познайомилися, відправляються на берег моря, і Чмих знаходить там грот. До вечора вони повертаються додому, і незабаром починається злива. Вночі філософ Ондатр приходить в Мумі-будинок і залишається там жити, оскільки Мумі-тато під час будівництва мосту ненавмисно зруйнував його нору. Тієї ж ночі Ондатр розповідає, що цей дощ – неприродний і що у нього є передчуття, ніби щось має статися.

Мумі-троль вирішує відправитися разом зі Чмихом на плоту в Самотні Гори, де розташована обсерваторія, і дізнатися у професорів, що ж має статися.

В дорозі вони зустрічають Нюхмумрика, який приєднується до них. Не без пригод всі троє добираються до Самотніх Гор.

В обсерваторії мандрівники дізнаються, що на Землю мчить комета, яка з’явиться через кілька днів, і вони терміново відправляються додому. Мумі-троль рятує від отруйного куща маленьку панну Хроплю Снорк, яка схожа на нього самого, і вона і її брат Хропусь приєднуються до подорожі.

По дорозі додому вони переживають ще ряд пригод, зустрічаються з Гемулем-філателістом, якого вони беруть з собою.

Мандрівники встигають раніше комети в Мумі-долину, де вони розповідають про всі свої пригоди Мумі-мамі і Мумі-татові. Вирішено сховатися від комети в гроті, який знайшов Чмих. Комета повинна з’явитися ввечері того ж дня. І ось коли всі вже перемістилися в грот і комету залишається чекати всього кілька хвилин, Мумі-троль згадує про Мавпу. Він кидається на пошуки і знаходить її. Вони повертаються в грот в останній момент. Але комета не зіткнулася з Землею, а пройшла повз неї. Земля врятована, і життя в Мумі-долині триває.

«Комета прилітає» скорочено (аудіокнига). Туве Янссон

«Комета прилітає» детальний переказ

Долина, в якій мешкав Мумі-троль з батьками і Чмихом, була дуже гарною. Одного ранку Мумі-тато побудував міст через річку, а до Муммі-троля приходить крихітне звірятко Чмих. Чмих знайшов нову стежину у темні гущавину і вважає, що вона дуже страшна. Мумі-троль бере бутерброди і разом зі Чмихом відправляються подивитися, куди вона їх приведе. Так вони опиняються на березі моря, хоча Мумі-троль навіть не здогадувався, що біля них є море. Він побіг купатися, а Чмих хвилювався, щоб друг не втопився.

Муммі-троль починає ловити на дні «перли» (круглі камінчики), а Чмиху каже шукати скриню для скарбів.

Чмих ішов по берегу і побачив високо на пагорбі маленьке кошеня. Йому дуже захотілося мати таке миле кошеня і він поліз на гору. Йому було страшно, але він відчував себе сміливцем. І раптом кошеня зникло, а Чмих знайшов справжнісіньку печеру, яку тут же називває своєю.

Чмих повернувся на берег і розповів про печеру Муммі-тролю.  Друзі несіть перли в печеру і проводять там  трохи часу.

Увечері вони повернулися додому, повечеряли і заснули на килимку у вітальні. Почався сильний дощ.
Вночі до будинку приходить мокрий та нещасний Ондатр. Він називає себе філософом і каже, що Мумі-тато зламав його будинок, коли будував міст і тепер він бездомний.  Тато Мумі-троля вибачився і запросив Ондатра пожити в них. Ондатр погодився, Тато хотів пригостити його яблучним вином, і ненароком розбудив всіх мешканців будинку. Дорослі пили вино, а дітям до келихів налили молока. Ондатр розповідає їм про Космос, про те що з Землею щось станеться. Мама наголосила, що посеред ночі не варто розповідати страшні історії. Всі пішли спати.

Вранці після дощу все було сірим, покритим слизьким сірим пилом.  Ондатр каже, що скоро Земля загине, оскільки вона мізерно мала в масштабах Космосу. Діти налякані. Ондатра просять не розповідати такі страшні історії.

Щоб відволікти дітей від похмурих думок, Мумі-мама і Муммі-тато вирішують відправити Муммі-троля і Чмиха в обсерваторію (де спостерігають за зірками).

Дітям будують пліт, дають їжу, теплі речі і вони відправляються в подорож, і Чмих просить годувати його кошеня. Мама просить повертатися в неділю, бо буде пудинг.

  Мумі-тато радить триматися середини річки і шукати будівлю з куполом.
Друзі пливли по річці, все навколо було сірим, а навколо панувала німотна тиша. Раптом після чергового вигину річки друзі побачили жовтий намет, першу кольорову пляму за весь день.
З намету лунали звуки губної гармошки.
Друзі закричали і їм назустріч вийшов Мумрик, у старому зеленому капелюсі і з люлькою в роті. Звали його Нюхмумрик. Мумрик був мандрівником і ніде не затримувався надовго.

Він радо прийняв гостей. Вони пили каву і Нюхмумрик розповів про комету, божевільну зірку, яка може знищиту Землю. І додав, що в обсерваторії друзі зможуть більше дізнатися про комету.
Потім Нюхмумрик запросив друзів до Ґранатового Урочища, де було багато червоних камінців. І Чмих спустився, щоб набрати їх побільше. Але коли назустріч мигнули два червоних ока, то він кинувши камінці стрімголов вилетів наверх. А з ущелини показалася велика ящірка. Чмих дуже засмутився, що йому не вдалося прихопити хоча б один камінець.
Потім друзі всі разом сіли на пліт. З Нюхмумриком подорож була веселішою. Він грав на губній гармонії пісеньки, вчив гри у покер і рибалити вудкою, розповідав неймовірні, шалені історії.  Нюхмумрик розповів про вогнедишну гору, біля якої він побував. Він розповідав про лаву і киплячу воду, і про духів вогню, один з яких подарував йому пляшечку з підземною соняшниковою оливою (тому хто намаститься нею, не страшне жодне полум’я). Ось тільки Нюхмумрик всю її витратив, коли рятував речі з будинку, що горів.

І тут раптом річка стала звучати по іншому. Нюхмумрик наказав спустити вітрило. Річка несла пліт все швидше і стіни ущелини звужувалися. Пристати до берега було не можливо, і пліт раптом полетів прямо до водоспаду.

Маленький пліт затріщав, а коли водоспад залишився позаду, знову випростався. Вони вдало падають, і пливуть далі, хоча навколо було темно і течія посилювалася. Стіни продовжували звужуватися і раптом зламалася щогла. Пліт зупинився серед скель…
Чмих дуже боявся, плакав, але Нюхмумрик показав нагору. Там виднілася вузька щілина і шматочок неба. Нюхмумрик став грати на гармошці.
Цей звук почув великий Гемуль, який ловив метеликів. Він опустив в ущелину сачок і витягнув мандрівників. Він думав, що це рідкісні комахи і був розчарований, коли зрозумів, що помилився. Друзі розповіли йому про рідкісну комету, яка буває раз на сто років і має червоний хвіст і Гемуль записав про це в записну книжку.   Після того як Чмих пожартував, що комети харчуються Гемулями, Гемуль образився і пішов.

Друзі піднімаються на найвищу гору, бо вважали, що Обсерваторія має бути якнайближче до зірок.

Увечері біля вогнища друзі смажили оладки. Нюхмумрик розповідає про хропусів (брата і сестру), яких недавно зустрічав. Вони здалися йому схожими на Мумі-троля, ось тільки вони вміли змінювати колір від хвилювання. Хропусів було двоє, брат і сестра. Хропусь дівчинка носила за вухом квітку, а на нозі золотий браслетик.
Вночі Мумі-тролю наснилася маленька Хропся, схожа на нього самого. Він подарував їй троянду, щоб вона почепила її собі за вушком.

Зранку вони починають йти на найвищу вершину, обв’язавшися мотузкою для страховки.

Стежка ставала все стрімкішою, мандрівники йшли все вище. Раптом на них нападає кондор, але вони встигають сховатися в западині скелі. Дорога була важкою, друзі мерзли, а Чмих кляв подорож і нарікав.

Далі вони бачать багато недопалків і розуміють, що їх розкидали професори. Увечері вони піднімаються вище хмар, Муммі-троль знаходить на краю обриву браслет Хропсі. Чмих бовкнув, що вона, мабуть, зірвалася зі скелі, а браслет залишився.

На найвищій вершині друзі побачили обсерваторію. Небо було дивно червоним. Це комета висвітлювала його своїм хвостом, подумали друзі.

В обсерваторії Муммі-троль дізнається, що хропусі теж тут були і розпитує про них, забуваючи про комету. Чмих дізнається в іншого професора, що комета прилетить на Землю 7 серпня о 20:42. У друзів залишається 4 дні до її прильоту, і вони вирішують швидше дістатися додому, де вже Муммі-тато щось придумає.

Друзі йшли всю ніч. Чмих втомився і вередува. Нюхмумрик порадив йому викинути намет і посуд. Чмих так і зробив, але все одно не хотів йти.

Спускаючись з гори, Нюхмумрик і Муммі-троль почали гратися, скидаючи каміння в прірву, яке гуркотіло, немов громовиця, а в горах ще довго гуляла глуха луна. Мумі-троль і собі кинув камінь, то мало не загинув, полетівши у прірву. Завдяки мотузці, якою вони були пов’язані один з одним, його витягують. Спустившись в долину, вони знову зустрічають Гемуля з шишкою на голові. Він потрапив в каменепад влаштований друзями. Нюхмумрик зізнався, що це вони кидали камінці. Гемуль образився, але друзі запитали, чи не помітив він, що небо дивно змінюється. Та Гемуля це не турбувало, він зібрав свої речі і пішов.

Друзі підійшли до озера і побачили, що воно сильно обміліло. А потім почули з лісу почули крик про допомогу. Мумі-троль кинувся на допомогу. Він побачив, що отруйний кущ ангостури хоче з’їсти Хропсю. Вона стала від жаху бузкового кольору і лементувала.

Мумі-троль кидається на кущ з ножем і вирізає його до пня. Мумі-троль повертає Хропсі її золотий браслет, і вона йому дякує.

Хропусь (брат дівчинки) пропонує зібрати збори і обговорити подальші дії, він призначає себе головою і секретарем. Вирішено йти додому до Муммі-троля, а комету перечекати в печері Чмиха. Хропся дуже зраділа, коли дізналася, що у печері Чмиха є перли, з ним вона могла зробити собі браслет.

Потім всі вирішили, що пора пообідати і Чмих відправився за водою для супу. Але замість води він знайшов тільки бруд. Вся вода немов випарувалася і Нюхмумрик припустив, що в усьому винна комета.
Дівчинка Хропся приготувала солодкий суп з соку, всі взяли хрусткі хлібці, повечеряли і лягли спати на трав’яний матрацик, який виплела Хропся.

На наступний день вся компанія вирушила в мумі-долину. Але раптом вони побачили вказівник на танцмайданчик і дівчинка Хропся захотіла потанцювати, адже можливо це буде останній раз в житті
І всі повернули до танцмайданчику. Але перш за все друзі зайшли в магазин. За прилавком стояла старенька з кучериками і вона дуже зраділа покупцям. У магазині знайшовся лимонад, зошити, штани для Нюхмумрика. Мумі-троль взяв маленьке кругле люстерко у срібній рамочці для дівчинки Хропсі, а дівчинка Хропся купила Мумі-тролю зірку за свій порятунок.
Але коли прийшов час розплачуватися, виявилось, що ні у кого не було грошей. Але бабуся сказала, що візьме в якості оплати штани, які не підійшли Нюхмумрику, бо були не досить поношені.

Друзі помандрували далі. Коли зійшов місяць, комета стала майже такою, як місяць уповні, і осявала увесь ліс червоним примарним світлом.

Компанія друзів відправилася на танцмайданчик. Там було дуже багато народу – водяники, крихітні повзики, мавки та  інша мошкара.
Всі весело танцювали до ранку, забувши про страшну комету.
Після танців настав час розмов, а потім Нюхмумрик став награвати різні пісні на губній гармошці.

  5-го серпня вже не співали пташки,   було дуже жарко. Над лісом висіла комета завбільшки з колесо до воза, оторочена вогненними язиками. 

За лісом друзі побачили пустелю. Море зникло і залишилося тільки його дно.  На місці мілководдя був зелений слиз, а далі колишнє дно обривалася прірвою, десь в глибині якої вирувало море.
Друзі стали думати як перейти море і Нюхмумрик запропонував використовувати ходулі. Незабаром всі озброїлися довгими палицями і Нюхмумрик вчив друзів ходити на ходулях.
Нарешті мандрівники спустилися на колишнє морське дно, де в нечисленних калюжах тріпотіла риба, а дно було всипане черепашками і медузами. Чмих навіть знайшов засипану піском скриню з коштовностями, але її довелося кинути, адже вона була занадто важкою.
Друзі бачать потоплений корабель, в трюм якого провалюється Хропся. Мумі-троль рятує її, а коли сам намагається вилізти, на нього нападає гігантська каракатиця. Тепер випадково Муммі-троля рятує Хропся, пускаючи сонячного зайчика прямо в очі каракатиці своїм дзеркальцем.

Дівчинка Хропся сказала, що готова завжди рятувати Мумі-троля.
Заночувати мандрівникам довелося на колишньому морському дні, серед невідомих небезпек і з думками про те, як врятувати Землю.

На наступний день друзі зустрічають багато істот, які тікають з Муммі-долу, так як туди летить комета. Вони розповідають, що тільки Муммі-мама і Муммі-тато залишилися там. Коли пустеля закінчується, вони зустрічають ще одного Гемуля, який збирає марки. Він відправляється з ними.

Друзі побачили, що Частина лісу з’їдена мільйонами коників.  Чмих сказав, що це перше з лих. Потім піднявся сильний вітер і Чмих оголосив про катастрофу номер два.
Ураган вирвав альбоми з марками з рук Гемуля і той спробував їх зловити. Його сукні та спідниці розвивалися так, що Гемуля навіть підняло в повітря.

Далі друзі знімають з Гемуля одяг, і, використовуючи його як парашут, летять до дому Муммі-троля. Вони летіли до самого вечора, поки вітер не вщух, і так втомилися, що відразу лягли спати і проспали до полудня наступного дня.

У п’ятницю сьомого серпня навкруги було тиха, та неймовірно спекотно. Велетенська комета нависла над мумі-долиною. Ні в кого не було сумніву, що вона прямує вона в Долину Мумі-тролів. Хропсі було страшно. Чмихові думав про кошеня і плакав.  Нюхмумрик старався підбадьорити його. Гемуль сумував і  повсюди шукав альбом із марками. Б

Здалеку Мумі-троль відчув запах булочок і всі поспішили в долину. Там все було спокійно, а Мумі-мама пекла булочки. На столі вже стояв багатоярусний торт з написом “Моєму любому Мумі-тролеві”. 

Муммі-троль знайомить друзів з батьками та Ондатром, який так і жив у них. Мумі-мама віддає Гемулю його книгу з марками, яку до них занесло вітром. Чмих розпитує за своє кошеня, за яким сильно сумував. Мумі-тато сказав, що бачив тільки його хвіст, коли кошеня ночами приходив попити молоко.
Починається переїзд в печеру. Всі речі перевозив Муммі-тато в своєму візку. Мумі-тролі обов’язково хотіли забрати все цінне і мумі-тато все возив і возив тачки, наповнені різним добром, дивуючись, скільки непотребу він накопичив за своє життя.

Останнім рейсом мумі-тато віз в тачці Гемуля з його марками. Чмих йшов останнім і раптом побачив кошеня. Він став умовляти кошеня піти з ним, але кошеня сказало, що піде якщо саме захоче. Чмих залишив кошеняті молока і побіг до печери.
Там панувала метушня. Ванна  не поміщається в печері і нею закривають діру в стелі. На вхід вішають ковдру, Нюхмумрик обробляє її залишками підземної Сонячної Оливи. В печеру приходить Ондатр і сідає на Муммі-мамин торт. Чмих ображається, що на торті напис був тільки для Муммі-троля і вибігає з печери на пошуки свого кошеня. Він навіть не помічав, як розжарилася земля під його ногами.

Коли Чмих знаходить кошеня, то розуміє, що заблукав. До падіння комети залишається 11 хвилин…  Мумі-троль не витримує і йде на пошуки Чмиха. Зрештою він знаходить товариша і друзі з кошеням мчать до печери. Вони встигають забігти туди за три хвилини до того, як прилітає комета.

Невдовзі гори затремтіли, всі налякалися, пролунав страшний гул і раптом все стихло.
Мумі-мама сказала всім лягати спати, а вранці вони вже подивляться, що там зовні.

Вранці Мумі-троль вийшов на берег і сів. Навколо все було порожньо, а під ногами лежали кометні камені, чорні і обвуглені.
До нього підійшов Нюхмумрик і Мумі-троль запитав друга, загинула земля чи ні. Нюхмумрик сказав, що комета просто злегка зачепила землю хвостом і полетіла далі  у простори Всесвіту.   І тут вони побачили, що море повертається. І всі раділи. Тільки Гемуль анітрохи не здивувався.  Вийшли і інші з печери. Мумі-мама запропонувала негайно повернутися додому і там з’їсти торт.