Леонід Кравчук біографія скорочено першого Президента незалежної України викладена в цій статті.
Леонід Кравчук коротка біографія
Народився Леонід Макарович Кравчук в 1934 році в Рівненській області в невеликому хуторі, який тоді був у складі Польщі. Батько Леоніда Макаровича був військовослужбовцем в польській кавалерії і загинув на фронті в 1944 році. Його вихованням займалися мати і вітчим.
У 1948 році він вступає до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка на економічний факультет. У цей час знайомиться зі своєю майбутньою дружиною – Антоніною Михайлівною, з якою взяв шлюб в 1957 році. У союзі було народжено сина Олександра. Закінчив Київський університет в 1958 році. Після навчання Леоніда Кравчука беруть на роботу на посаду викладача в Чернівецький фінансовий технікум. Тут він пропрацював в період з 1958 по 1960 рік. Після він працював аспірантом в Академії суспільних наук при ЦК КПРС з 1967 по 1970 рік.
З цього періоду починається його політична кар’єра. В 1970 році Кравчук починає працювати в ЦК КПУ на посаді завсектором, а до 1988 – став завідувачем відділом пропаганди і агітації. Уже в 1988 році Леонід Макарович Кравчук стає спочатку завідувачем ідеологічного відділу в Центральному комітеті Комуністичної партії України, а в 1989 році її секретарем, а ще через рік – другим секретарем ЦК КПУ. Далі ще успішніше – його обирали кандидатом в члени Політбюро Центрального комітету КПУ з 1989 по 1990 рік.
В цьому ж році Леоніда Макаровича взяли в члени комуністичної партії, але через пару місяців він за власним бажанням написав заяву про вихід з КПУ. 1991 рік став знаменним роком в житті першого президента України – він став Головою Верховної Ради УРСР, а після розпаду СРСР – Головою ради України.
Грудень 1991 року – Леонід Макарович Кравчук був обраний на пост Президента Незалежної України. Пробув на ньому один термін. Але з політики він не пішов. У 2001 році очолив роботу благодійної Всеукраїнської організації «Місія« Україна – Відома ».
В останні роки бере активну участь в круглих столах, основна мета яких – примирення протиборчих сторін в політичних протистояннях.
