“Ляльковий дім” цитатна характеристика героїв

Ляльковий дім — п’єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена 1879 года.

“Ляльковий дім” цитатна характеристика героїв

 Торвальд Хельмер: «Жодних боргів! Ніколи не позичати! На домашнє вогнище, засноване на позичках, на боргах, лягає якась некрасива тінь залежності. […] Пташка мила, але витрачає страх скільки грошей. Просто неймовірно, як дорого обходиться чоловікові така пташечка.»
«Ах, яка насолода відчувати, що ти домігся певного забезпеченого становища, що в тебе буде тепер солідний прибуток. Правда, приємно це відчувати?»
«Ну, зрозуміло, нічого не могла вдіяти, моя бідолашечко. […] Не треба більше ні мені сидіти самому і нудьгувати, ні тобі псувати свої милі, славні оченята, ніжні ручки…»

Нора: «Якби вже трапилось таке страшне, то для мене однаково — чи були б у мене борги, чи ні. […] Для них [кредиторів]? А хай їм! Це чужі! […] Мені й на думку не спало б чинити тобі наперекір.»
«І мені є чим пишатись, чим радіти. Це я врятувала життя Торвальду. […] Тато не дав нам ні копійки. Це я дістала гроші. […] Щовечора замикалась у себе в кімнаті і писала, писала до пізньої ночі. Ах, часом, бувало, так утомишся! Та все ж дуже приємно було працювати, заробляти гроші. Я почувала себе майже мужчиною.»
«Ні, боронь Боже, що ти! Він такий суворий щодо цього. І крім того, з чоловічим самолюбством… Для нього було б так болісно, принизливо дізнатися, що він зобов’язаний мені чимось. Це б зіпсувало наші стосунки. Наше щасливе сімейне життя перестало б тоді бути таким, яким воно є.»
«Ні, не він. Це я підписалась за нього. […] На це мені ніколи було звертати увагу. […] Від цієї подорожі залежало спасіння мого чоловіка. Я не могла відмовитись від неї. […] Ні, цього все-таки не може бути! Я ж це зробила із любові.»
«Нізащо не повірю, щоб дочка не мала права позбавити вмираючого старого батька тривог і гіркоти! Щоб дружина не мала права врятувати життя своєму чоловікові!.. Я не знаю точно законів, але впевнена, що десь у них повинно бути це дозволено.»

Крогстад: «При потребі я буду боротися не на життя, а на смерть за свою скромну посаду в банку. […] Не тільки заради платні. […] У мене сини виростають. Заради них мені треба відновити своє колишнє становище в суспільстві — наскільки це можливо.»
«І ось саме тут стається диво… […] Таке диво, фру Хельмер, що батько ваш підписав цей вексель через три дні після своєї смерті.»
«Закон не цікавиться причинами. […] Поганий чи ні, але коли я подам цей документ до суду, — вас засудять по закону. […] Робіть що хочете. Але… якщо мене викинуть ще раз, ви будете в моїй компанії.»

“Ляльковий дім” цитати 

Цитати з твору Ляльковий дім – філософські, повчальні, характеризують образи головних героїв.

Як мені не погано, я все-таки готовий жити і мучиться якомога довше.

На домашнє вогнище, засноване на позиках, на боргах, лягає якась негарна тінь залежності.

Хельмер. – І це ще потрібно говорити тобі? Чи у тебе немає обов’язків перед твоїм чоловіком і перед твоїми дітьми?
Нора. – У мене є й інші, настільки ж священні.
Хельмер. – Немає в тебе таких! Які це?
Нора. – Обов’язки перед самою собою.
Хельмер. – Ти перш за все дружина і мати.
Нора. – Я в це більше не вірю. Я думаю, що перш за все я людина, так само як і ти, або, принаймні, повинна постаратися стати людиною.

Мене поїли, годували, одягали, а моє діло було розважати, забавляти тебе, Торвальд. Ось у чому проходило моє життя. Ти так влаштував. Ти і тато багато винні переді мною. Ваша вина, що з мене нічого не вийшло.

Ви ніколи мене не любили. Вам тільки подобалося бути в мене закоханими.

Деяких людей любиш більше всього на світі, а з іншими якось найбільше хочеться бувати. (Нора)

Xельмер. – Ти уяви собі тільки, як людині з такою плямою на совісті доводиться брехати, вивертатися, прикидатися перед усіма, носити маску, навіть перед своїми близькими, навіть перед дружиною і власними дітьми. І от щодо дітей – це всього гірше, Нора.
Нора. – Чому?
Xельмер. – Тому що отруєна брехнею атмосфера заражає, розкладає все домашнє життя. Діти з кожним ковтком повітря сприймають зародки зла.
Нора (наближаючись до нього ззаду. – Ти впевнений в цьому?
Xельмер. – Ах, мила, я достатньо в цьому переконувався протягом своєї адвокатської практики. Майже всі хто рано збилися зі шляху люди мали брехливих матерів.

Інший павший може знову піднятися морально, якщо відверто зізнається у своїй вині і понесе покарання.

Закони не справляються з спонуканнями.
– Жити ж треба, доктор.
– Так, якось прийнято думати, ніби це необхідно.

– Я б з радістю працював для тебе дні і ночі, Нора … терпів би горе і нужду заради тебе. Але хто ж пожертвує навіть для коханої людини своєю честю?
– Сотні тисяч жінок жертвували.

Хельмер. Ти судиш, як дитина. Не розумієш суспільства, в якому живеш.
НОРА. Так, не розумію. Ось і хочу придивитися до нього. Мені треба з’ясувати собі, хто правий – суспільство чи я.

І ти був завжди такий милий зі мною, ласкавий. Але весь наш будинок був тільки великою дитячою. Я була тут твоєю лялечкою дружиною, як вдома у тата була татовою лялькою донькою. А діти були вже моїми ляльками. Мені подобалося, що ти грав і бавився зі мною, як їм подобалося, що я граю і бавлюся з ними. Ось в чому полягав наш шлюб, Торвальд.

– Робота не кращий засіб від перевтоми.
– Жити ж треба, доктор.
– Так, якось прийнято думати ніби це необхідно.
– Ну ви ж і теж не проти пожити.
– Ну так, припустимо. Як мені не погано, я все-таки готовий жити і мучитися якомога довше.

Г. Ібсен “Ляльковий дім” аудіокнига скорочено