Михайль Семенко біографія скорочено

Михайль Семенко біографія скорочено розповість про життя та творчість найталановитішого поета-футуриста, який був лідером літературної течії футуризму.

Михайль Семенко коротка біографія

Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко) — поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму

Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці на Полтавщині в сім’ї волосного писаря. Його мати була письменницею – Марія Проскурівна.

Середню освіту він здобув у реальному училищі

Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі, одночасно навчався в консерваторії по класу скрипки. З початком Першої світової війни він покинув навчання, бо був мобілізований. Три роки провів на Владивостоці.
Писати почав ще під час навчання.

Перша збірка «Prelude» вийшла 1913 року. Згодом Семенко захопився мистецькими ідеями футуризму.

Восени 1917 року поет повертається з Далекого Сходу на Україну, де його захоплюють буремні революційні події. Семенко приймає активну участь у літературному русі, у Києві 1918 року виходять його збірки «П’єро задається», «П’єро кохає», «Дев’ять поем».

У 1919 — виходять збірки «П’єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних»

Семенко створив першу українську футуристичну організацію «Фламінго». У 1919 році очолює журнал «Фламінго».

Семенко виступив також організатором футуристичного руху. Він проголосив творення літератури майбутнього, яка, має зруйнувати застарілі культурні стереотипи і привнести в суспільну свідомість апологію техніки та урбанізму. Поет вважав, що «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму»-, пішло хибним шляхом, відтак слід з уламків старого мистецтва конструювати нове, яке б відповідало вимогам нових часів.
Прагнучи поширювати свої ідеї, Семенко бере участь у виданні -“Універсального журналу”, журналів «Фламінго», «Нова генерація» та ін. Він організовує літературні групи «Ударна група поетів-футуристів», «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), «Нова генерація».

У 1927-1930 рр. М. Семенко очолював літературне об’єднання футуристів “Нова генерація”.

1924 року виходить Семенкова збірка «Кобзар» (назвою автор натякав на негативне ставлення до літературної традиції XIX століття, символом якої була поезія Шевченка). З’являються нові книжки: «Степ» (1927), «Маруся Богуславка» (1927), «Малий Кобзар і нові вірші» (1928).

У 1930 році вийшла друком збірка памфлетів та віршів «Європа і ми».

Із посиленням ідеологічного тиску на українське культурне життя Семенко поступово відходить від активної літературної діяльності.

1934 року він стає членом Спілки письменників України.
У квітні 1937 року Семенка заарештували, висунувши йому фальшиві обвинувачення.

23 жовтня 1937 року поета розстріляли.

Михайль Семенко назвав себе «футурорубом на незайманих лісах української літератури».