“Мішок золота” українська народна казка

мішок золота українська народна казка Українські народні казки

Українська народна казка “Мішок золота” розповідає історію про те як люди зрозуміли, що найвищою цінністю є не золото, а хліб. Інша назва казки: “Золота пшениця”.

“Мішок золота” аудіоказка

Казка “Мішок золота” читати онлайн

Жили собі чоловік та жінка. Такі були бідні, як церковні миші. Мали вони стільки дітей, що й забували, котрого як звати.
Працював у сім’ї тільки батько, він по наймах ходив, дітям на хліб заробляв.
Один раз ішов чоловік на роботу лісом і побачив під дубом старого дідуся. Лежить той, ледь губами ворушить.

— Чи не знайдеться в тебе, чоловіче, хоч ковтка води? — промовив.
У чоловіка в торбі були скибка хліба і пляшка з квасом. Він все й віддав чоловіку. Дід з’їв хліб, напився квасу і каже:
— Борги треба віддавати. Я привезу тобі додому мішок золота.
Чоловік тільки посміхнувся на ті слова і пішов далі. Цілий день він важко працював. А Увечері, втомлений та голодний повернувся додому. Тільки двері в хату причинив, чує, що знадвору хтось кричить:
— Борги треба віддавати! Забирай, чоловіче, мішок золота!
Чоловік, жінка і діти вискочили з хати, дивляться, а посеред їхнього двору здоровий мішок лежить.
Здогадався чоловік, хто це зробив. Розказав він про старого діда жінці й дітям. І почали всі мріяти, що зроблять коли розбагатіють.
Жінка каже:
— Купимо хату.
Старший син сказав:
— І пасіку з бджолами.
Йому дуже меду хотілося. Дочки просили багато одежі, смачної їжі. Притягли мішок у хату. Розкрили, а там замість золота — зерно! Жінка в крик, діти плачуть. Так чоловіка дістали, що він серед ночі, голодний, взяв мішок собі на плечі і пішов з дому. Відійшов недалеко від хати, розсипав ту пшеницю по сторонах. Та й пішов у найми.
Цілий рік чоловік не приходив додому. Жінка з дітьми ледь з голоду не померли. Тільки на другий рік він повернувся додому. Підходить до хати, бачить — пшениця його виросла і стала, як ліс. На кожному стеблі був великий важкий колос, аж похилений.
Чоловік зрозумів, про яке золото говорив старий дідусь. Він дуже зрадів. Погукав жінку, дітей. Ті прибігли і побачили золоті колоски.
Скосили вони ту пшеницю, змолотили. Зібрали багато мішків із зерном. І стали вони кожен рік сіяти пшеницю і збирати добрий урожай. Так скоро і розбагатіли.

Оцініть статтю
Додати коментар