“Неймовірні пригоди Івана Сили” сюжет

“Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу” переказ

Ця повість присвячена знаменитому силачеві Івану Фірцаку, якого в народі називали Івана Сила.

1 частина

Іван Сила, парубок 20 років, у селянському одязі, приїзжає на потязі на столичний вокзал. Батько Івана відправив сина у місто, бо той їв за чотирьох. З Іваном був односельчанин, вуйко Микульця. За їх одягом та поведінкою було зрозуміло, що вони мешканці гірських поселень.

Вийшовши за вокзал Іван та вуйко сіли перекусити на вулиці та стали свідками погоні за злодієм. Крамарі почали гамселити злодія. Іван подумавши, що злодій німий, заступився за нього. Чоловіки проти кремезного 2-метрового Івана не мали бажання виступати і пішли собі.

Злодій німим не був, це був “Міхал Голий з Привокзальної”, а булку вкрав, так як не їв вже 2 дні. Іван з вуйком пригостили Міху чим мали, а той порадив силачу влаштуватися вантажником на вокзал.

Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у війську.

У той же день Іван Сила влаштувся вантажником у пана Кривальського на вокзалі. Ночував він у найдешевшому пристанищі, згадуючи рідні гори, батьків, свою кирпату сусідку Маруську (в яку був закоханий), але з якою навіть не попрощався.

Вранці Іван прийшов на перон і почав переносити мішки, ящики. За кожні 50 кілограмів ваги давали монету. За день можна було непогано заробити.  Для Івана робота не була важкою, він брав і носив вдвічі більше, ніж інші вантажники.

Іван виконав денну норму до обіду й отримав платню. Він хотів знайти Міху Голого, але зрозумів, що серед натовпу на вокзалі це буде складно.

Іван вирішив пройтися містом. Усе навколо вражало його. Усі кудись поспішали, бігли. Увагу героя привернув гурт людей, всередині якого щось відбувалося. То був атракціон, той хто переможе Велета, мав отримати кругленьку суму! Бажаючих не було. Ведучий помітивши безхитрісне обличчя та широкі плечі Івана запропонував йому поборотися.

Ведучий збирав гроші, а публіка була в захваті, адже суперники були кремезними. Велет був на голову меншим за Івана. Це був середнього віку чоловік, який роками заробляв на життя вуличними боями.

Іван легко переміг противника, тому невдоволеному власникові атракціону нічого не залишалося, як віддати Іванові повний капелюх грошей.

Ошелешений Іван стояв посеред людей, а елегантно вбраний панок з борідкою і ціпком у руці дав йому візитку. Після насиченого дня, Іван попрямував до притулку, згадуючи мамині галушки.

Після роботи Іван зустрів Міху Голого, який вже знав про його перемогу у вуличному бої. Іван розповів йому про несподіване запрошення незнайомця Доктора Брякуса.

Міха запропонував піти разом. Чоловіки пішли до доктора Брякуса. Брякус запросив Івана до столу. Виявилось, що він тренер, а “доктор” – його вчений ступінь. Брякус розповів, що живе спортом і що це він тренував Велета. Він знав, що перемогти його бійця могла лише людина надзвичайних можливостей.

Доктор Брякус запропонував тренувати Івана і ще й за це платити хлопцеві.

Іван роздивлявся хитромудрі тренажери, а доктор обміряв Івана, він був вражений, адже ширина його плечей була 70 см. Наступного дня у Івана мало бути перше тренування.

Брякус влаштував Івана у пристойний гуртожиток, платив за тренування. А Іван, незважаючи на щоденні тренування, по буднях продовжував працювати вантажником.

Доктор Брякус навчав Івана основам силової гімнастики та різних єдиноборств. Коли Брякус дізнався, що Іван працює на вокзалі, то розлютився. Тренер удвічі збільшив його гонорар, але працювати вантажником заборонив.

Голий товаришу навіть заздрив, він і сам мріяв про таке життя.

Іван Сила серед комплексу інших вправ виконував і жим зі штангою. Майже щодня він збільшував вагу. Але цього разу попросив Брякуса не гратися з ним у дитячі забавки, а дати серйозну вагу. Хлопці поставили йому 120 кг, а Сила підійшов до штанги і без великого напруження підняв її. Вони поступово додавали по 10 кг, і врешті Сила зміг підняти і втримати над головою 160 кг. Від здивування хлопці повідкривали роти.

Брякус прибіг з шампанським і привітав Силу з новим рекордом Республіки. Через  тиждень мав бути республіканський чемпіонат і Сила мав до нього готуватися. Брякус був щасливий.

Іван йшов на вокзал, де й далі таємно продовжував працювати вантажником. Він не розумів: “Для чого встановлювати рекорди, якщо після них забувають нагодувати?”.

Поліція слідкувала за діяльністю доктора Брякуса. Капітан поліції Миколайчук назначив таємного агента Фіксу слідкувати за тим, що відбувається на вокзалі і доповідати все, що дізнається про доктора Брякуса. Фірса був найкращим агентом, він виконував найважчі завдання.

Агент Фікса, перевдягнений у жебрака-інваліда, другий день знаходився на вокзалі.

Міха заманив Фіксу за вагони і дав по голові, а коли знайшов посвідчення таємного агента 008 Голий злякався. Фікса прикував його наручниками до себе і повів до виходу з вокзалу. Виглядали вони як двоє нещасних бідаків.
Іван здивувався, побачивши на вокзалі Міху у компанії невідомого. Силач хотів розповісти другу про свої успіхи, тому він вирішив наздогнати їх. Фікса вирішив сховатися у найближчому під’їзді, але Іван знайшов їх і не зважаючи на пістолет Фікси, тріснув таємного агента по голові. Фікса і Голий впали разом. Іван шукаючи ключі від наручників знайшов поліцейське посвідчення, тому від несподіванки присів. Тоді розірвав наручники, взяв Міху на плече і пішов до вокзалу.

Настав день республіканських змагань. У залі було багато людей. Безперечним фаворитом був дворазовий чемпіон Магдебура, який представляв поліцію і мав величезну групу підтримки. Івана підтримували лише хлопці з якими він тренувався — Станіслав та Корнелій, та ще Міха Голий.

Магдебура робив останню спробу встановити новий рекорд. Окрім нього, попередню вагу зумів узяти тільки нікому не відомий парубійко з гоноровим прізвищем Сила. Але це справжній селюк. Чемпіон не може програти ТАКОМУ. Магдебура уже подумки був першим в історії змагань триразовим переможцем.

Але штангу над головою Магдебур втримати не зміг, вона впала на землю. Іван же з легкістю підняв штангу, при цьому ще й посміхався фоторепортерам. Публіка була приголомшена, суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила.

Журналісти обступили Силу, а розлючений Магдебур запевняв, що це провокація, і він це так не залишить. А привокзальний волоцюга та злодій Міха Голий сидів непорушно, а по його немитому обличчю текли сльози…

На честь великої перемоги доктор Брякус дав Іванові Силі два вихідні. Та лише один день Іван зміг всидіти вдома, а тоді вирішив сходити на вокзал. Там його почали підкидати догори як чемпіона, хвалити. Він буврозчулений, згадув гори, батьків, Маруську, галушки і заплакав.

Робітники дізналися про його перемогу з газети і розповіли начальнику пану Кривальському про досягнення Івана, а той навіть не знав, що чемпіон працює вантажником на залізниці.

Відпрацювавши свою зміну, Іван пригостив хлопців пивом. Наступного дня в коридорі біля дверей заступника начальника з’явилася елегантна табличка: «Тут працював чемпіон Республіки Іван Сила — гордість нашої залізниці».

Через кілька днів у лікарні Агент Фікса прийшов до тями. Зустріч з Силою закінчилася для нього струсом мозку і двома вибитими зубами. В газеті сусіда по палаті Фікса побачив фото – це був репортаж про нового чемпіона Івана Силу. Фікса хутко одягнувся і, не зачинивши двері палати, вибіг.

Фікса увірвався до кабінету капітана Миколайчика і розповів, що на нього вчинено замах і один з нападників – це Іван Сила. Фікса доповів, що на вокзалі діє злочинне угруповання, яке займається контрабандою в особливо великих розмірах. Крадуть цілими ешелонами. Іван Сила очолює бойовиків, а доктор Брякус – їх шеф. Діють вони під прикриттям домашнього спортивного клубу, а там цілий склад зброї.

Операція по знешкодженню банди мала пройти в понеділок.

Тим часом Доктор Брякус обдумав план дій на рік. Після перемоги Івана Сили Брякусом стали цікавитися впливові організації, він уявляв, як ского купить новий будинок, відкриє «Спортивний клуб доктора Брякуса». Він мав поговорити з Іваном про подальшу співпрацю, бо боявся, що того перехоплять конкуренти, і запросив підопічного в неділю поїхати в ресторан за місто. Вони їхали в авто по горах, для Івана це була перша поїздка на машині. Радісний Брякус обіцяв Івану підвищити оплату в два рази. А Іван хотів розповісти про пригоду з таємною поліцією, але раптом автомобіль став некерований і мчав просто на скелю.

Іван опритомнів в лікарні й дізнався, що Брякус загинув. Він страждав і згадував їх історію знайомства.

До палати зайшов Фікса і звинуватив Силу в убивстві Брякуса, він готовий був везти Івана до в’язниці, але лікарі заборонили. Біля палати Івана тепер чергували двоє поліцейських.

Іван Сила швидко одужував. Але через загибель Брякуса став до всього байдужим, втратив апетит. У такому стані його запроторили до в’язниці, за звинуваченням… у смерті свого наставника. Було ясно, що це звинувачення безпідставне, але Івана не відпускали.

Вести цю скандальну справу доручили старшому слідчому Бенцику, який і проводив допит Івана. Силач запевняв, що суперечок з Брякусом не мав. Але слідчий повідомив, що авто було навмисне пошкоджене і головний підозрюваний Іван.

Іван не розумів, чому в цього прокурора така дивна логіка. Хіба не Брякус зробив його чемпіоном, хіба не він подвоїв йому платню?

Сила сказав, що смерть тренера була вигідна лише конкурентам Брякуса. Коли Бенцику повідомили, що брат Брякуса приніс його щоденник, допит завершився.

Міха Голий думав як витягти Івана з в’язниці і завдяки жебраку Бідьоську, який був колись журналістом, придумав план звільнення друга. Міха Голий звернувся до журналістів і повідомив, що чемпіон Республіки сидить у в’язниці. Згодом була опублікована резонансна стаття.

В поліції після новин в газеті про арешт чемпіона через перемогу Магдебура почалося з’ясування обставин. З щоденника Брякуса було зрозуміло, що той добре відносився до Івана, і знайшлися свідки, які бачили Магдебура біля машини Брякуса перед аварією.

Фіксу, який звинуватив Івана хотіли звільнити, але обмежилися доганою.

Та коли генерал дізнався, що Іван – це той селюк, який переміг їх Магдебура, було вирішено все ж не закривати справу. За Івана призначили величезну заставу – 50 тисяч.

Заставу за верховинця незабаром внесла екстравагантна вродлива пані – Мадам Аделія Бухенбах. Вона повідомила, що Іван буде працювати у «Цирку БУХЕНБАХ» мінімум рік, щоб відробити суму застави. Бухенбах сподівалася, що Іван стане візитівкою їх цирку. А так як Івану не було куди йти, і у в“язницю він не хотів повертатися, то погодився на ці умови.

2 ЧАСТИНА

Іван Сила вперше потрапив до цирку і з дитячим захопленням дивився на те, що виробляють його нові колеги (імпресаріо Пандорський, акробат Фандіго, повітряна акробатка Рената, танцівниця Мілка, карлик Піня (якого мавпочка скубла за волосся)). Глядачі завжди були в захваті від вистав, тому гучними оплесками проводжали артистів.

Іван не міг повірити, що йому аплодуватимуть так само. Мадам Бухенбах повідомила, що він боротиметься з глядачами за гроші, і програвати йому не можна. Іванові не сподобалася ця ідея.

Вночі Іван думав про рідну домівку, згадував, як діти його обліплювали, і він їх носив на собі. Так виникла ідея виносити артистів цирку на манеж на собі. Мадам Бухенбах і циркачам ідея сподобалася.

На плечах у Івана був акробат Фандіго, Рената і Мілка, а карлика Піню Іван посадив собі на долоню. З такою пірамідою Іван навіть пройшовся через увесь манеж. Як не дивно, ніхто не впав.

Номер усім сподобався, крім карлика Піні, якому здалося, що його навмисно образили. Піня затаїв образу на Івана.

Якось Фікса прийшов у цирк, щоб глянути на того, хто зіпсував йому кар’єру.  З усіх циркачів агентові сподобався тільки карлик. Фікса познайомився з Пінею, їх об’єднав спільний ворог. Піня мав слідкувати за Силою і доповідати про все поліції за винагороду.

Цирк втретє обікрали, бо охоронець Вася напився і спав. Уночі викрали найкращого рисака Альфонса. Мадам Бухенбах наказала подати оголошення про пошуки сторожа і коня.

Іван Сила хвилювався перед виступом, на який запросив свої друзів. Іван промовив найкоротшу молитву, яку знав «Боже, поможи» та вийшов на арену із залізним прутом на плечах, на якому висіло по двоє людей з кожного боку. Далі на очах глядачів Іван зігнув залізяку у форму серця. Публіка шаленіла.

Після виступу Голий розповів, що знає хто викрав коня – це одноокий циган Монці. До нього і пішли разом з Іваном. Монці повернув коня, сказавши, що той сам до нього прийшов. Мадам Бухенбах була щаслива. Так Міха Голий став сторожем у цирку. Голому та Івану виділили окремий вагончик.

Якось до Івана в цирк навідався вуйко Микульця, який розповів останні новини з села. Коли Іван дізнався, що його Маруся Петрикова вийшла заміж, то засмутився. Він попросив передати Марусі срібного перстня, а батькам грошей.

Міха не розумів причину зажури Івана і запевняв, що потрібно радіти свободі, адже оженитися не проблема. Міха покликав Ренату і Мілку, сказав, що Іван жениться, але не знає, котру з них вибрати. Мілка погодилася вийти за Івана. Вона дивилася на нього якось по-особливому. Іван закохався тепер уже в Мілку.

У цирку кипіла робота, адже на виступ мав прийти сам Президент.  Мадам Бухенбах страшенно нервувала, а Іван з Міхою придумали новий номер.

Президент Республіки з дитинства любив цирк, і вирішив влаштувати собі маленьке свято. Під час виступу Іван Сила вганяв у дошку велетенські цвяхи долонею. Один сміливець із зали теж спробував повторити це, але лише забив собі руку. Потім Сила взяв дошку в руки і витягав гігантські цвяхи… зубами.

Президент був у захваті, він сфотографувався з Іваном і сказав, що того чекає велике майбутнє. Мадам Бухенбах була щаслива і теж сфотографувалася з Президентом.

Коли увечері Іван побачив, як карлик Піня шмагає свою мавпочку батіжком, то забрав її жити до себе.

Карлик лютував, пішов до мадам Бухенбах і сказав, що Іван викрав його мавпу. Звісно Бухенбах не повірила карлику, і той не бачачи іншого виходу розповів, що Іван сидів у в’язниці. Вона наказала не розпускати плітки і вигнала Піню. Після цього карлик, ще більше ненавидів Івана.

Мадам Бухенбах була роздратована та зла, звісно вона знала про історію з поліцією. Але після візиту Президента справа проти Івана Сили була закрита і вона отримала свої 50 тисяч назад, та приховала це. Адже заставою вона прив’язувала Івана Силу до свого цирку. Та й гроші зайвими не бувають.

Невдовзі цирк «Бухенбах» мав їхати на гастролі по Європі!

Перед від“їздом Піня і Фікса зустрілися. Карлик був розчарований, дізнавшись, що карної справи проти Івана Сили більше не має. Фікса обіцяв провести спецоперацію в Баварії.

Іван допомагав Мілці збирати речі і побачив фото її батьків. З“ясувалося, що вони були відомими повітряними гімнастами і розбилися під час виступу на очах у Мілки. Тому Мілка ненавиділа висоту. І навіть виступи Ренати з братом ніколи не дивиться.

Під час гастролів Іван виконував новий номер – на нього клали величезну кам’яну брилу і два сміливці били її двома молотами. Зала була в захваті, аж на третьому десятку ударів камінь розсипався. Іван встав, обтрусився і підняв догори руки.

Аделії Бухенбах запропонували, щоб Сила поборовся з найсильнішою людиною Баварії за високий гонорар.

Мадам Бухенбах потрібно було переконати Івана Силу взяти участь у поєдинку. Вона спокусливо одяглася, нафарбувалася, і коли Іван прийшов до неї, почала його спокушати і запропонувала поборотися з найсильнішою людиною Баварії.

Іван не хотів боротися на сцені, але коли Аделія зачинила двері на ключ, він згадав про Мілку, яку не міг зрадити. Щоб вибратись від мадам і врятувати ситуацію, Іван погодився і пішов.

На «Грандіозний бій двох ведмедів» всі очікували з нетерпінням. Виявляється, не тільки Івана Силу називали ведмедем. а і його противника. Бієр-Мієр – ніколи не програвав, він був Гордістю Баварії. Дістати квиток у цирк «Бухенбах» було неможливо.

Іван тренувався, згадуючи науку Брякуса. Він не дуже хвилювався, хоча, попри свою силу, ніколи себе борцем не вважав. Програти німецькому силачеві не було би для нього образливо. Міха намагався давати Івану поради, як поводити себе на ринзі.

Бієр-Мієр був вищим, проте Сила був ширшим у плечах. Поєдинок почався, німець переважав Івана у всьому, Іван лише встигав ухилятися від ударів. Нарешті Бієр-Мієр також притомився. Натомість Іван вперто чекав свого шансу, зберігаючи силу. І коли світло прожектора потрапило просто в очі супернику, Сила звалилив його на землю. Зала оніміла, а далі піднялася з місць і стримано зааплодувала.

Першою вибігла привітати переможця Мілка. Далі на шиї Івана повис Міха. Івана фотографували, вітали, просили автограф. Іван Сила отримав міжнародне визнання. Ця перемога змінила ставлення Сили до боротьби на арені. Він почав тренуватися і по можливості брати уроки.

Агент Фікса засмутився, коли дізнався, що Іван став національним героєм. Тепер всі вчинки, спрямовані проти нього, будуть розцінюватися як дії проти Республіки.

Тому Фікса повідомив карлику, що звільняється, аби діяти проти Сили. (Насправді Фікса мав великі проблеми на роботі). Піня і Фікса домовилися зустрітися вночі. Вони облили цирк і вагончик Івана бензином, але Пандорський помітивши якісь тіні слідкував за ними. Щоб завадити злочину, Пандорський дав по голові Піні і зв’язав у своєму вагончику.

Карлик Піня зізнався, що ненавидів Силу, бо той забрав його мавпочку, а підпал цирку – ідея таємної поліції.  Піня вирішив усе звалити на Фіксу, благав нічого не розповідати мадам Бухенбах, Пандорський погодився, але карлик не міг більше нічого затівати проти Івана і цирку.

Івану подобалися гастролі, він побачив багато міст. Але найбільше враження на нього справило море, яке він уперше побачив в Іспанії. Воно нагадувало йому рідні гори. Одного дня мадам Бухенбах запропонувала Івану прийняти участь у кориді. Іван погодився, його тішило, що іспанці вважають його найдужчою людиною Європи.

У день кориди стадіон ревів як несамовитий. Для Івана Сили вибрали найбільшого бика. Костюма тореадора для Івана не знайшли, тому Іван накинув червоний плащ на голі плечі.

Бик відразу кинувся на Івана, навіть зачепив йому бік. Сила скинув з себе плаща, в якому він плутався, і відкинув шпагу. Люди не розуміли, як він боротиметься з розлюченим биком. Коли бугай кинувся на Івана, він схопив його за роги і щосили крутнув управо. Бик завалився на бік, а в руках парубійка залишилися роги. З голови конаючої тварини дзюркотіла кров.

Івану запропонували забрати свою здобич, але Іван сказав, що не звик пожирати суперників.

Цілий вечір він провів з Мілкою на морі, заспокоюючись після найнеприємнішого у своєму житті бою. Селянський син ніяк не міг збагнути дикунства над тваринами.

Цирк уже об’їхав пів-Європи, Іван Сила був візиткою цирку, він дивував усіх своїми номерами. Коли чутки про нього пішли світом, британці захотіли побачити цього неймовірного силача і на своєму фестивалі.

Найбільший цирк Лондона був наповнений ущерть. На виставі була сама англійська королева. Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях та інші. Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь. Королева поманила Івана до себе, він поцілував їй руку. Королева запропонувала Силі поборотися з уславленим боксером Джебсоном.

Поєдинок мав відбутися на цирковій арені. Мадам Бухенбах пообіцяла Івану списати 50 тисяч застави, якщо він виграє.

Джебсон був дебелим чорношкірим чемпіоном Британії з боксу і кумиром молоді. Англійцям було неприємно, що Івана Силу називали найсильнішою людиною Європи. Тому вони все влаштували так, аби цей парубійко поїхав з Британії осоромленим. Адже всі знали, що Іван Сила — не боксер.

Правилам боксу Івана вчив ще доктор Брякус. З того часу він лише кілька разів тренувався з боксерами.

Почався бій, удари Джебсона сипалися на Іванову голову. Сила тільки прикривався кулачиськами. Коли ж Джебсон боляче вдарив його в печінку, а далі в брову, Іван вилаявся і ударив у відповідь. Боксер відлетів на кілька метрів і непорушно застиг.

Лікар оглядав Джебсона, потім його на ношах винесли з цирку… А на Івана полетіли прокльони. Суддя попросив Івана зняти рукавиці, впевнившись, що у його руках нічого не було його визнали переможцем.

Правиця, якою було завдано останнього удару, була тріснутою. Англійська королева покидала цирк розчарованою…

Звістка про те, що Джебсон залишився інвалідом і вже ніколи не вийде на ринг, викликала в Британії бурю. Цирк «Бухенбах» негайно переїхав до Франції. Іван Сила знову присягнувся, що не боротиметься на арені, Івану було шкода Джебсона, кар’єра якого закінчилась. Сила замкнувся у собі. Одного дня до нього підійшли молодики і запропонували випити пива він пішов за ними і втрапив у пастку. Четверо чоловіків з залізяками почали його гамселити, вони мстили за Джебсона. Івана вже добивали, коли Фікса, що слідкував за ним, вирішив втрутитися. Фікса теж отримав по голові, але його крики привернули увагу людей, які викликали швидку.

Іван був у лікарні, йому проломили голову. Мадам Бухенбах благала лікаря Фрасьє врятувати підопічного. Хірурги провели складну операцію, замінили перебиту кістку на металеву пластину.  Невдовзі Іван прийшов до тями.

Цирк «Бухенбах» оголосив канікули, а палата Івана перетворилася в міні-цирк. Мілка з Ренатою його доглядали, Голий розповідав анекдоти, Пандорський з Фандіго забезпечували охорону, мавпочка робила масаж і зачіску.

Мадам Бухенбах не вилізала з кабінету лікаря Фрасьє. Між ними зав’язалися відносини.

Коли Мілка опинялася з Іваном на самоті, вона брала його за руку і віддано дивилася в очі. Їх закоханість вже помічали всі.

Агент Фікса лежав в лікарні поверхом нижче, після пережитого він назвав себе проповідником Фікусом…

Невдовзі Цирк Бухенбах відправився в Америку. Іван Сила тепер виступав у римському шоломі з пишним пір’ям, аби про всяк випадок убезпечити себе від випадкового удару в травмоване місце.

Його знали, впізнавали, зупиняли на вулицях, просили автограф. Одного разу якийсь зухвалий американець запропонував Івану будь-які гроші, якщо він виживе після наїзду на нього авто. Іван отримав 5 тисяч, так як від наїзду автомобіля він ніяких ушкоджень не отримав. А після цього цей номер вони повторили і в цирку, публіка була в захваті.

Гастролі Америкою тривали. Якось під час виступу карлика, коли Беня знову почала його скубти, на арену з зали глядачів вибігла маленька пані, яка почала захищати Піню від мавпочки. Від реготу глядачі та артисти мало не плакали. Після виступу карлиха Кроні схопила Піню і повезла знайомити з батьком-ковбоєм. Татусь Біллі сказав, що його дочка народилася дуже малою, тому важко знайти їй чоловіка. Піня їм підходив. Карлик сказав, що подумає. Але тієї ж ночі погодився.

Великі гастролі Америкою добігали кінця. Всі хотіли додому. Іванові майже щоночі снилися мамині галушки, вареники з сиром. Вони з Мілкою тепер багато часу проводили разом. Іван запропонував їй серце і руку.

Згодом Іванові принесли запрошення на вечерю в ресторані «Самурай» від пана Тосіко Хамацурі. Йому запропонувати бій за звання найсильнішої людини світу з японцем Пацаку Макурі, якого називали «Чорною горою». Японські корпорації мали заплатити 150 тисяч переможцю і 50 тисяч — переможеному. Іван погодився.

Мадам Бухенбах лютувала, що він прийняв пропозицію без неї, тому Іван запропонував їй третину виграшу.

Поєдинок за звання найдужчої людини світу викликав неймовірний ажіотаж. У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. В Японії не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі буде чемпіоном.

Іван не хвилювався, адже за великим рахунком він нічого не втрачав: або отримає сто п’ятдесят тисяч, або п’ятдесят. На відміну від Пацаки Макурі, якому головне було звання переможця, слава Івана не цікавила.

«Чорна гора» був у півтора рази більшим за Івана. За японськими правилами у поєдинку перемагав той, хто виштовхає суперника за коло.

Бій тривав довго, борці вже втомилися. Коли японець черговий раз спробував виштовхнути Івана, той встиг ухилитися і  Макурі вилетів за коло. Японці схопилися за голови.

«Чорну гору» довго не могли підняти на ноги, бо він добряче потовкся до лави.

Іван роздавав автографи і приймав вітання, але шукав поглядом Мілку. Вона стояла біля дверей і плакала.

З Америки цирк «Бухенбах» відпливав уже не в повному складі. Піня вирішив одружитися з Крокі і залишився в Америці.

Подорож до Європи тривала кілька днів, і в один із вечорів мадам Бухенбах зібрала циркачів у своїй каюті вищого класу. Іван з Мілкою сказали, що одружаться і підуть з цирку. Жити вони планували в горах, бо Іван  скучив за маминими галушками…

Мадам Бухенбах мало не плакала, вона сказала, що їх цирк припиняє існування на вершині своєї слави. Вона прийняла пропозицію лікаря Фрасье, який чекав її у Франції. Свій автомобіль Бухенбах вирішила подарувати Івану і Мілці.

Фандіго і Рената могли продовжувати виступати, і користуватися цирковим майном.

Автор стислого переказу – Гнатюк Юлія

Авторські права на переказ належать сайту dovidka.biz.ua.