«Пані Метелиця» – казка братів Грімм про чарівницю з колодязя, що винагороджує працелюбну дівчину і карає ліниву. Казку краще читати повністю, адже переказ “Пані Метелиця” не донесе всіх важливих деталей.
«Пані Метелиця» скорочено читати
Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга — лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала.
Мачуха змушує її стрибнути в колодязь, щоб знайти випадково упущене веретено. Так вона виявляється в підземному світі, який одночасно є і світом хмар. Тут їй належить пройти випробування на старанність і доброту, надаючи допомогу нужденним: вийняти з печі готовий хліб, потрясти дерево із зрілими яблуками.
Зрештою дорога приводить до пані Метелиці, страшнуватої «старої жінки», в якої «довгі зуби», але добре серце. У нові обов’язки дівчини тепер входить щоденне витрушування перини пані Метелиці, завдяки чому на всьому білому світі йде сніг. Після деякого часу вона починає сумувати за рідним домом і просить господиню про те, щоб піти. У воротах, ведучих на землю, на працелюбну дівчину проливається золотий дощ, так що її одяг виявляється обліплений золотом. Також пані Метелиця повертає втрачене веретено і дівчина повертається додому Її вітає спів півня: «Ку-ка-рі-ку! Ось чудеса! Наша-то дівиця в золоті вся! »
Позаздривши розповіді дівчини, її потворна і лінива зведена сестра йде тією ж дорогою, відмовляючи нужденним, а її робота у пані Метелиці нікуди не годиться. Наскучивши своїй господині, Ледарка, мріючи про золоті нагороди, у воротах отримує в нагороду перекинутий казан зі смолою, яка пристає до неї на все життя.
Так хорошо! 🙂 Но, есть русские слова. Плохо перевели! 🙁