«Розмова Ейроса і Хармион» (зустрічаються переклади «Розмова між Ейросом і Хармион»; англ. The Conversation of Erios and Charmion) – філософська апокаліптичниа розповідь Едгара Аллана По, опублікована в журналі Burton’s Gentleman’s Magazine в 1839 році.
“Розмова Іра і Харміони” скорочено
Безтілесні істоти, духи, які після смерті зустрілися в іншому світі і отримали нові імена, обговорюють кінець світу, який відбувся. Іра, загиблий під час апокаліпсису, пояснює його обставини Хармион, яка померла десятьма роками раніше.
У Сонячній системі була виявлена нова комета. Астрономи добре вивчили ці небесні тіла і вірили в те, що через невисоку щільність вони не здатні заподіяти шкоду планеті і, таким чином, ніяк не пов’язані з древніми пророкуваннями кінця світу. Незабаром астрономи підрахували, що одна з таких комет наближається до Землі. Почалося її детальне вивчення, люди також виявили до неї живий інтерес, почавши обговорювати її природу.
Коли комета майже досягла поверхні Землі, люди почали відчувати пожвавлення, яке спочатку приписали полегшенню від того, що комета не несе загибелі людству. Однак незабаром після цього люди відчули больові відчуття, з’явилася сухість шкіри, почався делірій. Стало ясно, що стародавньому пророкуванню, в яке не вірили астрономи, судилося збутися. Людство загинуло у вогні, в результаті удару ядра комети об поверхню Землі. Стався вибух чистого кисню, який залишився в атмосфері після того як вона під вражаючим впливом комети повністю позбулася азоту.
Аналіз “Розмова Іра і Харміони”
Ідея
«Розмова Іра і Хармион» оповідає про світ, загиблий від вогню при зіткненні з кометою. Перед загальною загрозою загибелі вчені відклали нескінченні суперечки і заглянули в обличчя Істині. З плином часу стало неможливо приховувати факт можливої небезпеки і заспокоювати людей, запевняючи, що їм нічого не загрожує. Едгар По використовує біблійну алюзію – поклоніння «мудреців» істині відсилає нас до сцени поклоніння волхвів. У цій прихованій аналогії можна побачити твердження: «Істина є Бог». Учені й філософи, що поклоняються помилковим кумирам, вільно чи мимоволі обманюють людей, а обман (або самообман), що спирається на ідеї раціонального розуму,який смертельний для людства. У «Розмові» піднімається проблема відповідальності вченого і ролі філософа в житті суспільства
Імена персонажів
Персонажі оповідання названі на честь служниць Клеопатри – Іри (Iras) і Харміана (Charmian/Charmion). Вони згадуються в біографії Марка Антонія, описаної давньогрецьким істориком Плутархом в «Порівняльних життєписах». Також вони є героїнями шекспірівської п’єси «Антоній і Клеопатра» і п’єси Джона Драйдена «Все за любов». У книзі англійського вченого Джейкоба Брайанта «Аналіз давньої міфології» імена пов’язані з символами веселки і голуба відповідно – божими знаками, які проявилися після потопу. Іншими словами, вони символізують життя після катастрофи. Цей зв’язок і використовував По в своїй розповіді.
Примітно, що в оригінальному творі неможливо точно визначити стать персонажів. Ця неясність знайшла відображення в перекладах назви оповідання. Існують варіанти: «Розмова між Ейрос і Хармион» (що передбачає жіночу стать першого персонажа), «Розмова Ейроса і Хармион» (відповідно, чоловічу). У критиці англійською мовою Ейрос є чоловічим персонажем.
