Розповідь про Єгипет

Розповідь про Стародавній Єгипет

Країна Єгипет – батьківщина великої Стародавньої цивілізації, в якій зберігся світ занесений пісками часу – це Піраміди, Фараони, міфічні Боги і багато іншого.

Близько 5000 років тому в Єгипті зародилася могутня цивілізація. Люди, які побудували її, жили на берегах повноводної річки Ніл.

Ця річка, протікала по пустелі, служила водним шляхом для розвитку торгівлі і створювала родючі грунти, на яких селяни вирощували багаті врожаї.

Під пануванням фараонів єгиптяни довгими століттями жили в мирі і спокої. Вони були вмілими будівельниками, будували грандіозні храми на честь своїх богів і богинь, будували гігантські піраміди для поховання фараонів. Коротке людське життя, за віруванням єгиптян, змінювалося довгим потойбічним, і вони готували померлих до нього, перетворюючи їх тіла в мумії.

Піраміди служили місцем поховання всемогутніх фараонів. Єгиптяни не залишили нам записів про те, як були зведені ці пам’ятники. Однак самі піраміди і написи, знайдені на стінах внутрішніх коридорів, відкривають нам багато таємниць. Деякі історики вважають піраміди гігантськими сходами, що ведуть до бога сонця Ра. Інші вважають, що піраміди повинні були відправляти душі фараонів в загробне життя на небо, до Осірісу. Який би сенс не вкладали в свої творіння стародавні зодчі, піраміди назавжди залишаться символом Древнього Єгипту.

У Єгипті збереглося більше 80 пірамід. Всі вони стоять на західному березі Єгипту, там, де заходить сонце.
Піраміди в Гізі, побудовані понад 4500 років тому, вважаються одним з чудес Стародавнього Світу. Найвища з них – піраміда Хеопса.

У могилу складали все, що могло знадобитися фараонові в загробному житті. Разом з покійним в останню путь відправлялося особисте майно, в тому числі скрині з одягом і прикрасами, меблі – ліжка і стільці, зброю, навіть човни. Адже фараон і на тому світі повинен насолоджуватися розкішшю.

Піраміда – це всього лише частина комплексу будівель, який будувався на честь покійного фараона. У нього входили також храми зі святилищами, куди доступ був відкритий тільки жерцям, там вони поклонялися статуям фараона, приносили їм їжу і питво вранці. Вважалося, що устами статуї говорить сам бог, і жерці передавали йому прохання і звісточки з нашого світу в потойбічний.

Торгівля в Єгипті

Стародавній Єгипет був багатою країною.
Цілі флотилії купецьких судів плавали вгору і вниз по Нілу, доставляючи товари з далеких країн. Єгиптяни на дерев’яних кораблях проклали шлях до багатьох країн Середземномор’я. По берегах річки Ніл  стояли прилавки, де відбувався бурхливий обмін товарами.

Одним з найбільш важливих товарів, що привозили купці була кедрова деревина з Лівану. Єгипетські пальми і акації не годилися для будівництва, тому купці організовували безперебійну поставку заморських будматеріалів. А дерев’яні вироби зазвичай вирізалися з місцевих сикомор.

Великим попитом у торговців користувалася сировина для виготовлення предметів розкоші. Браслет, інкрустований лазуритом, привезеним з далекої Бактрії (сучасний Афганістан). Його яскраво-блакитний колір нагадував єгиптянам про небеса. Високо цінувалися смарагди і бірюза з пустель, що оточують Червоне море.

Купці привозили до Єгипту екзотичних звірів. Деяких, наприклад бабуїнів і левів, тримали на потіху в багатих будинках. У інших, особливо леопардів і жирафів, цінувалися шкури. Нубійці приносили в данину фараону леопардів і мавп.

Палаци в Єгипті

Єгипетський фараон правив з Великого палацу. За могутніми палацовими стінами проводилися урочисті церемонії, влаштовувалися пишні святкування. Поряд з казково красивими парадними залами були в палаці і житлові покої, де мешкали дружини і діти фараона, численні слуги.

Фараони носили вишукані прикраси з золота і дорогоцінних каменів, таких як бірюза і аметист. А найвідданіші слуги фараона отримували в нагороду дорогоцінні подарунки.

Палацові меблі вражали красою. Фараон приймав гостей, сидячи на троні. Ті, кого володар закликав до себе, проходили через низку багатих покоїв і потрапляли в тронний зал. Наближаючись до трону, гості падали ниць і цілували фараону сандалі.

На святах, які влаштовував фараон, гостей, розважали гучною музикою, співом, танцями. Біля стін парадного залу музиканти грали на лютнях, лірах і арфах, а кастаньєти і барабани задавали ритм. Іноді на палацовий бал запрошували невеличкий оркестр, танцівниць і акробатів.

Будинки в Єгипті

Єгиптяни ліпили цеглу з нільського мулу навпіл з соломою, висушували їх на спекотному сонці і з них будували свої будинки.
Часто кімнати виходили у внутрішній двір, де працювали дорослі, грали діти. Сходи вели на плоский дах, де сім’я відпочивала. А в кімнатах вибілені стіни були покриті яскравим розписом. Маленькі вікна розташовувалися високо, щоб впускати світло, оберігаючи від полуденної спеки.

Суспільний лад у Стародавньому Єгипті

Єгипетське суспільство було добре організовано, кожна людина мала своє місце. Найчисельнішою групою були прості люди. Селяни обробляли поля, вирощували худобу. Набагато вище на соціальних сходах стояли мисливці, рибалки, торговці, ремісники, будівельники.
У кожному будинку була статуетка бога, який захищав сім’ю. Зазвичай це фігурка бога – Бес, який оберігав новонароджених немовлят і всю родину. Він тримає в руках музичний інструмент, щоб солодкі звуки відганяли злих духів.

Єгиптяни намагалися будувати кухню подалі від будинку, щоб дим не потрапляв в кімнати. Часто кухня розташовувалася у дворі. Їжу готували в глиняній печі. Топили піч дровами або вугіллям.

Господарство у Єгипті

Календар хлібороба визначався розливами Нілу.
З кінця червня вода прибувала, заливаючи долину. А в жовтні річка входила в берега, залишаючи на полях товстий шар мулу. Ось тоді-то селяни і починали сівбу. Урожай збирали в березні – квітні, в найспекотнішу і суху пору року. Потім в червні вода в Нілі знову починала підніматися.

Щоб посіяти зерно, треба було спочатку зламати тверду застиглу скоринку на шарі мулу. Селяни орали землю, запрягаючи в плуг волів. Потім мотиками розбивали кірку на дрібні шматочки і лише, потім розкидали насіння.

Коли урожай дозрівав, селяни зрізали верхівки колосків серпами. Щоб відокремити їстівне зерно від лушпиння, колосся кидали під ноги волам. Потім зерно провівали, підкидаючи в повітря, щоб вітер забрав полову.

За збором врожаю суворо стежили писарі. Вони записували, чи багато зібрано зерна. Майже всі орні землі (і урожай з них) належали фараону і храмам, тому в дні збору врожаю писарі йшли на поля, щоб простежити, чи отримає фараон свою частку. Селян, які зібрали менше, ніж очікувалося, карали.

Храми Єгипту

Єгиптяни будували для своїх богів грандіозні храми.
Кожен храм присвячувався тільки одному богу, чия статуя зберігалася в усипальниці глибоко в надрах храмового комплексу. У храмі не здійснювалися публічні богослужіння. Тільки фараонові і жерцям дозволялося пройти через низку невеликих дворів і заток і вступити в усипальницю. Там вони читали молитви і вручали богам дари.

Вони омивали богам ноги водою з священного ставка, виконували таємні ритуали, відомі тільки жерцям. Єгиптяни вірили, що якщо не вшанувати богів дарами або образити їх, то боги покинуть храм, і тоді світ неминуче загине.