Що таке алегорія? Приклади

Що таке алегорія? Приклади її використання та пояснення цього визначення Ви знайдете в цій статті.

Що таке алегорія?

Алегорія (від грец. Allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.

Алегорія – художній засіб, який найчастіше зустрічається в казках, байках та притчах.

Першими активно використовувати алегорію почали стародавні греки. Та ж Феміда (жінка з вагами і зав’язаними очима), чаша Гіппократа (змія, що обвиває чашу), Амур (янгол, який влучно стріляє з лука) – це відомі всім образи, які є алегоріями правосуддя, медицини, кохання. Як стверджують дослідники, алегорія зародилася в Стародавній Греції тоді, коли сформувалися основні міфи (легенди) і греки познайомилися з культурою східних країн. Саме зі Сходу греки перейняли манеру яскравими образами замінювати прості поняття.

Алегорія найбільш поширена в образотворчому мистецтві. У літературі більшість алегоричних образів взяті з фольклору, наприклад, з казок про тварин: віл – уособлення жадібності, лисиця – хитрість, осел – впертість.

Алегорія: приклад з літератури

Приклади:

• «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка);
• «сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «Вовк та Ягня» (однойменна байка Л. Глібова);
• «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія І. Франка).
• коник-стрибунець
• вовк та ягня

Речення з алегорією

У поезії Куліша “Заворожена криниця” зображено алегоричну картину прекрасного саду з екзотичними квітами, від яких линуть прекрасні пахощі:

Серед саду-винограду

В кринах схована криниця…

Мойму серцю на відраду

Заворожена водиця.

Та криниця, виявляється, заворожена й заклята, щоб до неї не знали дороги люди, бо призначена “для брата”. Тільки “брат” може брати звідти “чисту воду-прохолоду”. Поет закликає вітер, щоб він повіяв чарами на воду й щоб та полилася для всіх:

Вітре тихий від заходу!

Вволи волю мого серця:

Повінь чарами на воду.

Нехай ллється, нехай ллється.

Чарівний сад, екзотичні квіти — це книги, знання, поезія. Криниця — рідна мова, поет хоче, щоб ці багатства стали доступними всім.