“Сонячна машина” аналіз допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, головні герої твору.
“Сонячна машина” аналіз
Автор – Володимир Винниченко
Рік написання – 1921 – 1925
Жанр – роман науково-фантастичний утопічний
Тема та ідея. Автор показує процес негативного впливу техніки й науки на людину за умови нераціонального використання нею результатів досягнення. Адже Сонячна машина покликана заміняти людську працю, яка є, по суті, основою життя індивіда, оскільки має на меті добування їжі – природної необхідності для живого організму. Не стане праці на землі – припиниться рух, а разом із ним і життя (загальновідомий вислів: рух – це життя).
Проблематика роману “Сонячна машина”
У цьому творі Винниченко порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми:
- особи і колективу;
- класової боротьби;
- соціальних груп «прекрасної будущини»;
- моралі і біологічних інстинктів;
- зневіри і віри;
- любові і ненависті.
Головні герої твору “Сонячна машина”: принцеса Еліза, фінансовий король Фрідріх Мартенс, вчений-хімік Рудольф Штор, граф Еленберг, князь Альбрехт, брати Штори – Макс, Ганс, графиня Труда, нафтовий король Брайтон, Сузанна Фішер, банкір Душпер, принц Георг.
Сюжет твору “Сонячна машина”
Дія роману відбувається в 1922-1924 роках. Вже після закінчення першої світової війни. Ареною подій стає не лише вся Німеччина й Європа, а й цілий світ. Найпереконливіші сторінки роману пов’язані з гостро-сатиричним зображенням верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу – гумового фабриканта і президента Об’єднаного Банку Мертенса та йюго оточення.
Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею – родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.
Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.
Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора – сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних , політичних форм утиску.
У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов’язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство врятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно-обов’язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями: боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.
Характеристика героїв твору “Сонячна машина”
Еліза – горда, гострого розуму, сильної волі, неприступна, кам’яна жінка з чулим і гарячим серцем. Вона – втілення краси, енергії, активності, волі до перемоги. Її філософія ясна і проста: «життя – це боротьба». Еліза прагне чесності, правди, гуманності. Вона не лише пусто говорить, а дійсно шукає правди.
Образ Мертенса динамічний. Він перетворюється з власного, багатого, розумного, сильного магната на людину, яка повністю змінила бачення на світ. Чоловік загубив силу, владу, гроші, пройшовши очищення на ниві кохання, та повністю змінив погляди на цінності.
Учасників ІНАРАКу Винниченко змальовує карикатурно та іронічно. Хоча вони і присягли забути все задля Інараку, але хтось все ж таки думає про коханку, як врятувати батьків, інший ховає гроші. Секта «ІНАРК» свою мету виголошує так: «щастя всього великого колективу, що зветься людством…». Хоча головним методом боротьби є терор, інаракісти – «…не банда розбійників, а героїчний авангард борців за щастя всієї людськості». Таке бачення щастя протиставляється позиції Мертенса та його прибічників, тому утворення цієї організації мотивується як неминучість. З огляду на це терористичні акти (засоби) інаракістів виправдовуються благородною метою помсти за людське страждання.
Протилежним, мирним, шляхом – розуму, науки й праці – утопічну ідею щастя визволення всіх людей прагне реалізувати вчений-хімік Рудольф Штор. Десять років він наполегливо працював над втіленням своєї ідеї в життя і, нарешті, з’явилася сонячна машина. Своє знамените відкриття доктор пояснює так: «Я – просто людина, що хоче добра людям. З цією метою я винайшов так звану сонячну машину», яка «несе всім людям щастя й визволення». Рудольф Штор першим зрозумів небезпеку свого витвору, але в техніці бачить не ворога і не панацею, а лише засіб полегшення життя. Саме він допомагає повернути людей до праці. І, несподівано, до того ж висновку приходить володар Всесвітнього банку Мертенс.
Інші персонажі роману, це – граф Еленберг, князь Альбрехт, брати Штори – Макс, Ганс. Характери у них типово німецькі: розрахункові, передбачливі, точні. Але на відміну від Мертенса вони виявляють людські якості, вболівають за людей праці, за населення держави, а принцеса Еліза наділена ще й почуттям переживання і сильного кохання.
Образ-символ сонячної машини – символ нового, надії на майбутнє, що осяює душі та пробуджує нові почуття. Це символ нового світу, де немає місця жорстоксті, темряві.
