Степан Васильченко хронологічна таблиця життя і творчості українського письменника і педагога викладена допоможе виділити головні дати біографії.
Степан Васильченко хронологічна таблиця
1879, 8 січня – народився Степан Васильович Васильченко в місті Ічня, на Чернігівщині, в родина шевця
1886 – навчається у п’ятирічній школі у місті Ічня
1895 – вступив до Коростишівської вчительської семінарії. Навчаючись, Степан Васильченко починає писати свої перші твори
1898 – вчителює в селі Потоки, Канівщина
1900 – написав поему під назвою «Розбитабандура» про селян-переселенців
1903 – вийшло перше оповідання Васильченка «Не устоял» в газеті «Киевская газета»
1904 – вступив до Глухівського вчительського інституту
1906 – його арештують і Степан півтора роки відбуває у Бахмутській тюрмі. Пише новели «Пацанок», «Спасенник»
1908 – захворів на тиф та повертається у рідне містечко до своєї матері
1910 – переїздить до Києва та починає працювати журналістом в газеті «Рада». Написав новелу «На чужину» та два оповідання – «Роман» і «Циганка»
1911 – світ побачила його перша збірка творів «Ескізи»
1912 – написав дві новели: «Дома», «»Дощ
1914 – Степана Васильченка мобілізують на фронт з початком Першої світової війни
1917 – письменника демобілізують після лікування у Святошинському санаторії
1920 – подорожував разом з хоровою капелою «Думка» по території Лівобережної України
1921 – йому дозволили вчителювати і Степан Васильченко починає працювати у Києві. Тут він завідував дитячим будинком та працював вчителем української мови і літератури у Київській школі № 61 імені І. Франка
1925-1928 – написав три оповідання – «Авіаційний гурток», «Червоний вечір», «Олив’яний перстень», дві новели – «Лісова новела», «Літературно-критичні записи»
1932, 1 серпня – письменника та педагога не стало. Його було поховано на Байковому кладовищі в Києві
