“Вільшаний король” скорочено твір Йогана Ґете варто читати, щоб згадати короткий зміст та закінчення історії.
Гете “Вільшаний король” скорочено
Пізно вночі в лісі скаче вершник з сином. Автор не пояснює, хто ці мандрівники, звідки і куди вони їдуть, але йому вдається відтворити дуже похмуру атмосферу холодного нічного лісу.
Хлопчик замерз і притулився до батька, той намагається його зігріти і, щоб хоч якось допомогти. Батько міцніше притискає його до себе. Син бачить страшні картини, йому здається, що їх з батьком переслідує дух – Лісовий цар. Він з’являється прямо перед його очима, хлопчик встигає розглянути його блискучі очі, густу бороду і чорну корону. Син розповідає все батькові, але той, не бачачи нічого подібного, запевняє, що це всього лише туман стелиться над рікою.
Вершник бачить, що синові стає все гірше, і намагається прискорити коня. Лісовий цар обіцяє хлопчику незліченні багатства і блага, якщо він залишитися з ним. Обіцяє, що його дочки завжди будуть грати і літати з хлопчиком під місяцем, будуть колисати його. Хлопчик знову розповідає все батькові, але той запевняє, що то лише шум вітру.
Дитя бачить дочок лісового царя, йому здається, що вони кличуть його. Але батько, як і раніше, впевнений, що це лише фантазії, і насправді то старі верби качають своїми гілками.
Лісовий цар каже хлопчині, що йому доведеться залишитися з ним в будь-якому випадку, навіть якщо він не захоче. Він захоплений його красою і не хоче відпускати зі свого лісу. Хлопчик марить, кричить і благає батька скакати швидше, адже лісовий цар їх ось-ось наздожене. Він не розуміє, чому його батько не бачить нічого. Те, що йому здається моторошною дійсністю, його батько сприймає як марення через хворобу. Хлопчикові стає важко дихати… Батько мчить щодуху, адже турбується за сина. Але він не встигає врятувати його, і син помирає у нього на руках.
Лісовому царю вдалося забрати прекрасного юнака до себе навічно. Батько так і не побачив того, про що розповідав дитина, і не почув голосів царя і його дочок, так як стрімко скакав на коні, а в його вухах свистів вітер.
Кінцівка балади залишається відкритою. Читач сам розмірковує про те, чи був лісовий дух насправді і чи отримав він душу дитини, або це було всього лише марення вмираючого?
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на даний твір належать сайту dovidka.biz.ua.
