“Вечір проти Івана Купала” сюжет

Повість Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала» була першою написана та опублікована з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Гоголь “Вечір проти Івана Купала” сюжет

У цьому творі оповідач – дяк *** ської церкви – веде розповідь про справи столітньої давності, коли на місці Диканьки знаходився найбідніший хутір. На хуторі то й справа з’являється Басаврюк, як його називає оповідач «диявол у людській подобі».

Жив у тому селі козак Корж, у якого була красива дочка Пидорка і працівник Петрусь, закоханий в неї. Коли Корж дізнався про любов молодих, він вигнав Петруся і знайшов дочці багатого жениха ляха. Дізнавшись про це, Петрусь заливав горе в шинку, де зустрів Басаврюка, який запропонував озолотити хлопця, якщо той дістане йому квітку папороті, що цвіте один раз на рік – у ніч напередодні Івана Купала. У цю ніч Петрусю належало зіткнутися з нечистою силою, що живе в лісі, і зробити вибір між добром і багатством.

У «Вечорі» велике місце займає фольклор, тут і легенда про папороть, що цвіте один раз на рік, і традиційний оповідному стиль оповіді від імені дячка Хоми Григоровича.

Про що твір?

Події відбуваються на одному з українських хуторів. Там часто з’являється козак Басаврюк, про якого ходять страшні чутки. Він любить дарувати дівчатам подарунки. Прийме дівчина такий подарунок, а вночі до її хати завітає нечиста сила.

Живе на тому хуторі багатий господар Корж. У нього є дочка Підорка, яку закоханий найманий працівник Петрусь. Корж відмовляється видати доньку за бідняка.

Засмучений Петрусь іде у шинок, де зустрічає Басаврюка. Той пропонує йому піти вночі в ліс і знайти квітку папороті, яка вкаже місце, де закопаний скарб. Петрусь стане багатим і зможе одружитися з Підоркою.

Настає ніч напередодні Івана Купали. Басаврюк і Петрусь йдуть у хащі лісу та знаходять папороть, Басаврюк залишає Петруся чекати, коли розпуститься квітка. Петрусь зриває квітку, не боячись нечисті, що кружляє навколо нього. Вони знаходять місце, де схований скарб. Щоб отримати скарб, потрібно пролити людську кров. До Петруся підводять дитину (брата Підорки Івася), і він вбиває її.

Прибігши додому, він спить дві доби. Прокинувшись, бачить вдома два мішки золота. Він не пам’ятає, звідки вони взялися. Петрусь сватається до Підорки, Корж дає згоду. Дівчина розповідає, що Івася вкрали цигани. Басаврюк не з’являється на хуторі.

Все б добре, але Петрусь змінюється до невпізнання. Він намагається щось згадати, це його мучить. Дружина привела чаклунку, щоб вилікувати його. Петрусь усе згадує, кидає у відьму сокиру. З’являється примара Івася, Підірка в страху вибігає, двері за нею зачиняються. Коли люди відчинили двері, то знайшли купку попелу та мішки з глиняними черепками. Того ж вечора на хутір повертається Басаврюк.

В епілозі розповідається, що Підорка стає монахинею, мешканці хутора переселяються на нове місце, а сільському священнику Опанасу вдається вигнати Басаврюка.