Вірші про щуку для дітей допоможуть запам’ятати цю хижу рубу. А щоб дізнатися багато нового можна прочитати цікаві факти про щуку.
Вірші про щуку
Щука щавлику нарвала —
Щукам борщ приготувала.
Хвалять щуки борщ зелений.
Просить сом:
— Звари й для мене!
Каже щука дядьку-сому:
— Ти приходь до нас додому.
Нащо знов варити борщик?
В нас його — великий горщик.
Вірш про щуку для дітей
Є у щуки гарні зуби.
Вона всіх кусати любить.
Рибки розбігаються,
Від щуки ховаються.
Вірш про щуку Ганни Чубач
Щітку щука не купила —
Очеретом щоки мила.
Щоби річку не бруднити,
Щука й хвостик буде мити.
“Щука” Леонід Глібов
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцім би вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, —
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена Лсиця…
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких…
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!) —
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…
Не довго думали — рішили —
І Щуку на вербі повісити звеліли.
— Дозвольте і мені, панове, річ держать,—
Тут обізвалася Лисиця.—
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити,—
У річці вражу Щуку утопити!
— Розумна річ! — всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку.
