Хронологічна таблиця Івана Буніна

Іван Бунін хронологічна таблиця

Хронологічна таблиця життя і творчості Буніна Івана викладена в цій статті.

Іван Бунін — російський письменник, поет, почесний академік Петербурзької академії наук (1909), перший російський лауреат Нобелівської премії з літератури (1933).

Хронологічна таблиця Івана Буніна

10 жовтня 1870р. Народився Іван Олексійович Бунін в старовинній дворянській родині у Воронежі
1881р. Батьки віддають його на навчання в Єлецьку гімназію.
Березнь 1886р. Іван Бунін виключений з гімназії, за несплату.
1887р. Вперше друкується його вірш «Сільський жебрак» і «Над могилою С. Я. Надсона» в патріотичній газеті «Родина». В кінці цього року, ця ж газета опублікувала ще два твори Буніна: «Нефедка», «Два мандрівника».
1889р. Переїжджає в Орел, де вступає на роботу в «Орлівський вісник».
1891р. В Орлі виходять «Вірші 1887 — 1891 рр.».
1895р. Бунін переїздить до Петербурга, потім до Москви, де знайомитися з А.П. Чеховим, О.І. Купріним, В.Я. Брюсовим.
1896р. Бунін переводить поему «Пісня про Гайавату» американського письменника Г. У. Лонгфелло.
1897р. Книга оповідань «На край світу».
1898р. Виходить збірка своїх віршів «Під відкритим небом». У цьому ж році Іван Бунін одружується на Ганні Миколаївні Цакни, але вони проживуть разом тільки рік, а єдина їх дитина померла в 5-річному віці
1900р. Письменник їде в Ялту, де знайомиться з засновниками МХАТ. Пише оповідання «Антонівські яблука».
1901р. Виходить збірка віршів «Листопад».
1903р. Бунін удостоюється Пушкінської премії за переклад «Пісні про Гайавату» і за збірку «Листопад».
1903р.-1904р. Подорожує по Франції, Італії та Кавказі. dovidka.biz.ua
1907р. Відвідав Палестину, Сирію і Єгипет.
1909р. Отримує другу пушкінську премію за книгу «Вірші 1903 — 1906». Стає академіком Російської академії наук.
1911р. Повість «Суходіл».
27-29 жовтня 1912р. 25- річчя літературної діяльності Івана Буніна.
1917р. Живе в Москві. Події лютневої революції сприймає як крах держави.
1918р.-1919р. «Окаянні дні».
26 січня 1920р. Бунін назавжди покинув Росію, відплив до Константинополя.
1924р. «Роза Єрихону».
1925р. «Митина любов».
1927р. «Сонячний удар».
1929р. Виходить книга Буніна «Вибрані вірші».
1927р.-1933р. Працює над романом «Життя Арсеньєва».
1931р. «Боже дерево».
1933р. Івану Буніну присуджують Нобелівську премію.
1950р. У столиці Франції Іван Олексійович випускає книгу «Спогади».
8 листопада 1953р. Іван Олексійович Бунін помер у Парижі.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *