«Конотопська відьма» характеристика Забрьохи

конотопська відьма квітка-основяненко

Образ сотника Микити Уласовича Забрьохи — їдка сатира на козацьку старшину, способи її керування козацтвом і селянством. Цитати до образу Забрьохи наведені в цій статті.

«Конотопська відьма» характеристика Забрьохи

Микита Уласович Забрьоха – головний герой, сотник, але ледащо за своєю суттю. Він думає тільки про те, щоб добре випити, смачно поїсти та вволю поспати.

Зовнішність Забрьохи«…Голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкуйовджені, сорочка розхристана». 

Риси характеру Забрьохи

  • брехливий;
  • не слідкує за своєю зовнішністю;
  • пристрасть до пияцтва;
  • байдужість до суспільних справ;
  • освічений і ледачий;
  • невміння керувати сотнею;
  • безпорадний, чванливий, пихатий;
  • зажерливий і грубий.

Ледащо і п’яниця Забрьощенко після смерті батька, сотника, сам посів цю посаду і почав називати себе Забрьохою.

«Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною усе були Забрьохи; а діди і прадіди Микитові усе були у славному містечкові Конотопі сотниками, так від отця до сина сотенство і переходило»

Забрьоха чітко схарактеризований за допомогою народного виразу «не має дев’ятої клепки в голові». Навіть свою сотню козаків він не може порахувати, бо вміє лиш до тридцяти рахувати. Він зовсім безпорадний, коли йому писар Пістряк запропонував порахувати сотню. «Лічи сам і роби як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на то сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати».

У керуванні сотнею М. Забрьоха у всьому радиться з пройдисвітом писарем, у поводженні з козаками він чванливий і пихатий. Забрьоха виступає у творі ледачим і бездіяльним, і в усіх службових справах, і в побуті. Після муштри він наказує козакам прийти до нього «завтра чим світ з косами косити». Грубо, з погордою ставиться сотник до козаків і до населення, боїться, щоб вони не запанібратились з ним.

Єдине його усвідомлене бажання — побратися з Оленою Хорунжівною, щоб посісти її багатенький хутір. Заради власної вигоди він здатен і «Конотоп спалити», і всіх дітей конотопських за один день «потрощити».

Мова сотника Забрьохи — брутальна й лайлива. Ось його слова: «висмоктав карватку дулівки», «допхався додому», «маячиш, як той цуцик на вірьовці», «Забрьоха поплямкав, викашлявся, поцмокав, потер уси та й став рацею казати…», «берлиць у ноги», «вчистили», «карлючки гнути», «дав дьору». Широко використовуються народні фразеологізми: сотник «не мав дев’ятої клепки», «не піп, то й не микайся в ризи», «пошив у дурні», «за живіт взяло» та ін.

«Конотопська відьма» цитатна характеристика Забрьохи

· «…Ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби як знаєш, ти на те писар, а я опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати».

· «…Зараз кинувся до карватки з дулівкою та, не віддихаючи, журби ради, та й висмоктав її дочиста».

· «…Він більш тридцяти ліку не знав, а козака ні однісінького у твар (лице) не знав і не тямив, хто з них Демко, а хто Процько».

· «Війтесь собі, куди хочете, хоч на шибеницю. Який я порядок дам, коли писар сказився?»

· «Хоч до вечора і далеко, а як налякаєш мене, то усю ніч буду жахатись і не спатиму: усе буду боятися».
П. Пістряк про Забрьоху: «…гне шию і лізе у біду, як віл у ярмо».

· «…Не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи».

· «…Чи будуть дощі йти, чи ні, йому нужди мало; не стане свого хліба, йому принесуть; Конотоп не мале село, без сварки і без позивання не обійдеться».

· «…Робіть, що знаєте, тільки швидше, бо вже обідня пора. Я б вже давно дав дьору…»

· «Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею, той з буханцем, а інший і мішечок борошна привезе; аби б тільки позивались, то нам, старшині, і дощі не під час».

· «…Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду…»

· «…Я нічого письменного не розжую, хоч і у школі вчився і «вірую» почав було вчити, та на «же за ним» як затявсь, та й покинув письмо».

Коментарі:
  1. 2 года ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *