«Маленький принц» цитати українською

маленький принц екзюпері

Маленький принц — твір Антуана де Сент-Екзюпері, написаний 1943 року. Цитати на українській мові з твору «Маленький принц» розкривають глибокий філософський зміст твору.

«Маленький принц» цитати українською

Дорослі ніколи нічого не можуть збагнути самотужки, а діти втомлюються тлумачити їм очевидне.

— Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.

Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.

— Знаєш, чому гарна пустеля? — спитав маленький принц.— Десь у ній ховаються джерела.

— Але очі не бачать. Шукати треба серцем.

«Що за дивний народ ці дорослі!».

«Душі не старіють, вони або народжуються старими, або залишаються юними назавжди»,

«Кожна людина повинна прагнути до своєї планети».

«Нічого я тоді не розумів. Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осявала моє життя, мов сонце»

«Я не повинен був тікати. За цими нелукавими хитрощами я повинен був відчути ніжність. Квіти такі непослідовні! Та я був ще дуже молодий, я ще не вмів любити».

«Та я був ще дуже молодий, я ще не вмів любити»

«Дорослі дуже люблять цифри»;

«Встав уранці, умився, привів себе до ладу — й одразу ж упорядкуй свою планету»

«Діти повинні бути поблажливими до дорослих»;

«Ми ті, хто розуміє, що таке життя,— ми, звичайно, сміємося над номерами й цифрами!»

«А коли він востаннє полив чудову квітку і збирався накрити її ковпаком, йому навіть захотілося плакати».

«Останнього ранку він старанніше, ніж звичайно, прибрав свою планету. Він дбайливо прочистив діючі вулкани… Крім того, у нього був ще один згаслий вулкан… Він прочистив і згаслий вулкан також».

«І моїм вулканам, і моїй квітці є користь з того, що я ними володію. А зіркам від тебе немає ніякої користі…»

«Якщо ти мене приручиш, моє життя немов сонцем освітиться. Твої кроки я буду відрізняти від тисячі інших. Почувши кроки людей, я завжди тікаю і ховаюсь. Та твоя хода покличе мене, мов музика, і я вийду зі своєї схованки. І ще — дивись! Бачиш, он там, у полях, колоситься пшениця? Я не їм хліба. Колосся мені не потрібне. Поля пшениці мені ні про що не говорять. І це сумно. А ти маєш золоте волосся. І як чудово буде, коли ти мене приручиш! Золота пшениця буде нагадувати мені про тебе. І я полюблю шелест колосся від вітру…»

«Вода буває потрібна і серцю»

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *