«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» скорочено повість Валентина Чемерис розповість історію закоханих, які вчаться спілкуватися, переборювати свою сором’язливість..
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» короткий зміст
Повість є сатиричною і сповнена веселими курйозами, тому краще прочитати її повністю, та якщо бракує часу даний переказ «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» можна прочитати за 10 хвилин.
Частина перша. Дуель
25 липня 1964 року мала відбутися дуель між Вітькою Горобцем і Петром Білим за наступними умовами: дистанція – 12 кроків, зброя – вогнепальна, право першого пострілу – Вітьта, секунданти – Федько Котигорошко та Юрко Гречаний, причина: серце Галі Козачок.
Напередодні дуелі Федько наказує Вітькові не спати цілу ніч, нічого не їсти, не переживати, що його уб’ють (вмирати ж лише раз, як каже дід Свирид). Це все Федько вичитав у книгах, він їх читав пачками, так як його старша сестра була бібліотекаром і він мав до них доступ. Федька кличе додому мати, і Вітька теж іде додому, мати його годує, прикладає гарячий пісок на живіт і він засинає. А от і сама історія кохання…
Вітьку неповних 14 років, все дитинство він товаришував з Федьком Котигорошком і Галькою Козачок, та ось в один день він побачив у ній дівчину і закохався.
Вітька зізнається Федькові, що закоханий у Гальку і останній з радістю пропонує свою допомогу у покорені серця Гальки, адже він причитав стільки книжок про любов і вважав себе знавцем-теоретиком. Федько пропонує заспівати серенаду. Спочатку він пише любовний вірш, потім «позичає» у сестри гітару та солом’яного бриля у пугала на городі у діда Свирида. dovidka.biz.ua Та Вітька не вміє ні писати віршів, ні співати, ні грати на гітарі. Йдуть дощі і операція відкладається, та одного вечора вони таки приходять до дому і Вітька горлопане під бренькання гітари вірша. Вони помиляються і «співають серенаду» під хатою баби Хіврі, на них кидається собака Сірко і вони тікають.
Федько вирішує, що краще надіслати вірша до газети і так зізнатися у коханні. Приходить лист від редакції, в якому просять надсилати статті про посівну, а не кохання. Лист передає Федькові Галька, так як вона влітку підробляла листоношею, і Федько їй проговорюється, що Вітька закоханий у неї.
Далі Федько вирішує за допомогою чарівного зілля приворожити Гальку до Вітьки. Приходить до глухої баби Фекли, яка дає зілля йому і Федько цілий день бігає у кущі.
Тепер Федько пропонує «вкрутити» Гальці і йти напролом. Він пише «листа, що захоплює дух» і віддає його Гальці, вона каже, щоб Вітька наніс їй візит о п’ятій.
Вітька приходить до неї, не може й слова сказати і коли починається хоч якась розмова, Галя просить «Вітюньчика» нанести діжку води, а сама зникає. Діжка виявилася на 33 відра і добре, що Федько був поряд – вони носили її до вечора і лягли спати мов мертві, адже не легке це кохання. Наступного дня було друге побачення, цього дня треба було перерубати дрова в подвір’ї, а Галька знову кудись втекла. Коли Вітька з Федьком рубали дрова, хлопці помічають, що їх Галька гуляє з Петром Білим городом і розуміють, що їх провели крізь пальці.
Тут згадуються історія їхнього села: Данило Чапля (козак, що мав довгий ніс і за це отримав таке прізвисько) закохався в Оксану, доньку шинкарки, і щоб завоювати прихильність шинкарки і потім серце Оксани пропив все своє майно у її шинку. Згодом через борги був подарований разом зі своїм хутором Оксані на її весілля з сотником.
Вітька вирішує помститися, і Федько рекомендує йому викликати Перта на дуель.
Ранком до Вітьки приходить Федько і підганяє його на дуель. Федько сам зробив самопала і каже Вітькові, що він його так забив, що хтось точно помре. На дуелі Федько пропоную Перту відмовитись від Гальки, той відмовляється. Федько дає команду стріляти, але попереджає всіх, що краще поряд з Вітьком не стояти, бо зараз рвоне. Тоді спочатку Юрко Гречаний киває п’ятами, а за ним тікає і Петро. Вітька стріляє, самопал розриває, вибиває Вітькові зуба.
На вибух прибігає міліціонер Причепа, хапає Вітьку, приводить до дільниці і замикає у камері. Потім приходе до відділку Петро з повинною. Їх замикають разом і Петро розповідає, що він був на городі з Галькою, так як сапав їй кукурудзу. Його також провели. Потім Причепа приводить Котигорошка, котрий робив підкоп у камеру до Вітьки. Причепа хоче провести хлопцям лекцію, але приходе Галя, цілує Вітьку у щоку і всі діти ідуть по домах. Вітька стає місцевим героєм у дівчачих очах.
Частина друга. Голуба куниця
У Вітьки і Гальки побачення і похід у кіно. Федько відправляє Вітьку до місцевого цирульника – одноокий дід Левонтій, що замолоду стриг баранів на Херсонщині. Там Вітьку довго скубли, так як машинка була стара і постійно заїдала і ламалася. Також Вітька дає завдання Федькові знайти гроші на кіно. Федько набирає два десятки яєць і біжить до крамниці, але дорогою хоче заступитися за мале лоша, падає і розбиває всі яйця. Дома плаче і пере одяг, але прискакує міліціонер Причепа і дає йому карбованець за яйця, адже це його кінь налякав Федька.
Вітька збирається на побачення, але у нього немає годинника. Тому Вітька за порадою Федька бере будильника. Дорогою Вітька курить перед Галею свою першу цигарку, закашлюється і кидає її. Від цигарки загорівся тин Пріськи Деркач і Вітька з іншими селянами та пожежниками тушили його. dovidka.biz.ua На кіно вони запізнилися, а ще під час поцілунку акторів задзвонив будильник і кіно було зірвано. Після кіно Вітька поцілував Галю, та з’являється Федько і на тому побачення скінчилось.
Федько радить Вітькові зробити дарунок Гальці і йде красти сливи у садок до діда Свирида. Його помічають і коли він тікає, то налітає на комірника з якого починає сипатися зерно. Підходе Причепа і висловлює подяку Федькові, що той допоміг зловити злодія зерна.
Далі Федько радить Віті свататися, і йде у ролі свата до Галининої хати. Там її мати пропонує прийти з хлібом через років 10 і насипає Федькові в карман гарбузового насіння. Федько і Вітька лузають насіння і вирішують, як далі жити. Федько бере ніж, вишкрябує на дереві «Вітька + Галька» і каже, що 10 років вони почекають.
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» детальний переказ
Частина перша. Дуель
Ех Вітько, Вітько!.
Твір починається новиною, 25 липня 1964 року у селі Великі Чаплі Вітька Горобець та Петро Білий будуть стрілятися на дуелі за Гальку Козачок, дівчину з довгою косою та чорними очима. Умови дуелі: дистанція – 12 кроків, зброя – вогнепальна, право першого пострілу – Вітька Горобець, секунданти: Федько Котигорошко та Юрко Гречаний.
У суботу увечері перед дуелю Вітько дуже хвилювався, що загине і радився зі своїм секундантом Федьком Котигорошком. Той рекомендував другу всю ніч думати про даму серця, а не спати. Потім Федька кличуть вечеряти, та й Вітько йде додому, прочитавши вірші Лермонтова. Засмучений Вітько п’є молоко, і починає ходити по кімнаті, щоб не заснути. Мама вирішила, що в сина болить живіт і нагріла йому піску. З тим піском на животі Вітько і засинає.
Вітькові було майже чотирнадцять, коли він закохався у Гальку Козачок, яка хитро поводила хлопця за носа, а тоді відхилила його перше кохання. До цього вони були друзями, і він навіть не думав, що в неї можна закохатися. Галька навчила його свистіти, разом вони бігали на баштани та в сади, дерли гороб’ячі та сорочі гнізда, купалися у ставку, ходили у школу, билися і мирилися мирилися…
Що ж сталося та чому була назначена дуель? Автор описує події, які трапилися до дуелі.
Творчі муки Федька Котигорошка
Про свої почуття Вітько розповів 12-річному Федьку Котигорошку, з яким давно дружив, хоча вони були дуже різні. Вітька був високий та худий, і хвилини не міг спокійно всидіти на місці. А Федько був невисоким, товстеньким, флегматичним (його прозивали Жучком). Федько вмів тримати язик за зубами. Котигорошко вважав себе знавцем у коханні, адже читав багато книг на цю тему, хоч і розумів не всі. Федько почав радити закоханому другу як поводитися з дівчиню. Він підкину ідею – зізнатися Галі у коханні співаючи серенаду. Федько пообіцяв написати таку серенаду, що Галя сама за Вітькою бігатиме. Саме це і було потрібно Вітьці.
Котигорошко склав таку серенаду:
Дорогая Галю,
Я тебе кохаю.
Серце в грудях б’ється
І до тебе рветься.
В жилах кров вирує
І любов мою нуртує.
Світ мені не милий,
І не милі ріки.
Сам стаю я не свій,
Ти моя навіки,
Я навіки твій.
А коли виявляється, що Вітько і співати не вміє, то Федя знову приходить на допомогу, хоча й сам ніколи не пробував. Експерт у коханні зазначає, що серенада не вдасться без гітари та сомбреро, а співати треба, коли буде місячна ніч.
Гітару Вітька взяв у сестри для важливого побачення. Сомбреро довго не моги знайти, тому Федько “позичив” бриль з опудала у городі діда Свирида.
Втіленню плану заважала лише погода – вже п’ять днів моросив дощ, тому друзі чекали настання місячної ночі. Федько мріяв про появу розвинутої техніки, яка б могла за одним бажанням змінювати погоду. Та коли дощі вгамувалися, то вони ще кілька днів чекали місячної ночі, бо Федько авторитетно заявив, що без місяця не те.
Нарешті, друзі дочекалися появи молодого місяця…
Серенада
Вночі хлопці прийшли до хати Галі, аби Вітько заспівав серенаду. Та Вітько ніяк не міг налаштуватися – ні грати на гітарі, ні співати він не вмів, ще й величезний бриль заважав. Зібравшись з думками, Вітько щодуху загорлав, він так голосно співав, що налякав навіть курей та собаку. Хтось вийшов на ганок, але Вітько не чув нічого і продовжував горлати серенаду ще сильніше.
Баба Хівря почала сварити хлопців, а заодно і собаку за те, що він не проганяє на “співаків”. Пес почав несамовито гарчати, а хлопці, зрозумівши, що переплутали хати кинулися тікати. Зупинилися вони лише біля хати Федька.
Вітько звинуватив Федька в провалі плану, але той вже думав над новим планом освідчення. Федько запропонував відіслати поштою вірш у газету, щоб його надрукували. ідея сподобалась Вітьку.
“Шановний товаришу Горобець!”
Вже пройшло чимало часу, але вірш у газеті ще не був опублікований. Вітько уважно читав кожен номер, шукаючи знайомі рядки:
«Дорогая Галю,
Я тебе кохаю.Серце в грудях б’ється
І до тебе рветься…»
Якось вранці Вітько з Федьком йшли на пошту, щоб дізнатися, чи не приходив їм лист. Дорогою вони зустріли радісну Галю Козачок з сумкою листоноші (дівчина під час літніх канікул працювала на пошті). Закоханий Вітька побачивши Гальку, оторопів, не зміг вимовити і слова, лише щоки червоніли. Він не помітив, що Галя теж змінюється, коли бачить його: робиться веселою, її щоки рожевіють, а оченята сяють. Коли дівчина запитала Федька, що це з його товаришем, то Жучок відповів, що його друг закохався. Тієї ж миті Вітька зірвався з місця і чкурнув, тільки курява піднялася.
Федько повільно йшов додому, але Галя наздогнала його і запитала, у кого ж закохався Горобець. Пообіцяла за відповідь купити халви. На таку пропозицію вірний друг сказав: “Ти хочеш, щоб я за солодку халву сказав, що Вітька в тебе закоханий?». Він пишався, що не видав таємницю друга і пішов додому. Галя віддала йому листа, який був адресований Вітьці, і Жучок побіг до друга.
В листі було написано, що твір не підходить газеті по темі, редактор писав, що автор вірша не розуміє сучасних проблем. Актуальніше було б написати байку про довгоносиків, які знищують посіви цукрових буряків, а не про кохання до дівчини.
Зілля, що приворожує…
Наступного дня Федько читав твір “У неділю рано зілля копала”, і вирішив, що Галю треба приворожити до Вітька. Котигорошко помчав до старої баби Векли, місцевої знахарки, яка зналася на травах і лікувала зіллям різні хвороби. Баба Векла через поважний він погано чула. Федько кричав на весь голос, щоб пояснити, що йому треба приворотне зілля. Але жінка почула лише те, що у Федька болить живіт (від крику). Баба Векла дала йому випити лікувальне зілля, через яке Федько часто бігав у бур’яни, хапаючись за живіт… Лише увечері Федьку покращало і він став думати, що їм з другом робити “на даному етапі”.
Федько готує агресію
Тим часом Галя, не здогадуючись про плани хлопців, спокійно розносила пошту.
Федько вважав, що настав час рішучих дій. Всю ніч він писав листа Галі, від імені Вітька з пропозицією зустрітися.
“Дамі серця мойого. Найпрекраснішій серед найпрекрасніших Галі Козачок од Вітьки Горобця любовне посланіє. О Богине!.. Доношу до Вашого відома, о найпрекрасніша серед усіх Дів вашого району, що я безтямно і до смерті закохався у Ваш образ і гину без Вас, як гине мандрівник у пустелі без краплини живлющої й зцілющої водички. О чарівнице! О, де Ви взяли чар і причарували мене навіки й полонили мене до могили?.. О мадонно!.. Ваші очі сяють для мене, як дві зорі серед мороку ночі, а Ваші губи – морські корали, а Ваші дрібні зубки – як два разки дорогого намиста, а шия у Вас лебедина, стан Ваш гнучкий, як тополя, мова – як спів струмочка весняного, як спів соловейка на вранішній зорі, а посмішка Ваша – як теє яснеє сонце! О Богине!.. Беручи до уваги моє палке й гаряче кохання до Вашої особи, прохаю Вас, розтопіть своєю посмішкою кригу моєї самотності, зігрійте моє одиноке серденько. Як сонце, з’явилися Ви на моєму горизонті і своїм життєдайним промінням осяяли моє самотнє життя. Тож, беручи до уваги, що я не можу без Вас і дня прожити, закликаю Вас активно відгукнутися на щирий зойк мойого палкого серденька і взяти найактивнішу участь в коханні, любити мене до смерті й призначити рандеву”.
Лист був чуттєвий, описував захоплення хлопця красою дівчини. Та Вітько майже нічого не зрозумів.
Лист мав доставити Федько.
Діалог про підготовку до штурму
Федько, віддавши листа, розповідав Вітьці про реакцію Галі. Прочитавши його дівчина довго дивилась на нього, а потім засміялася і сказала, що чекатиме на Вітька о п’ятій годині. Федько почав готувати розгубленого друга до першого побачення.
Котигорошко радив товаришеві побільше зітхати, називати ласкавими словами (зіронькою, ясочкою). Якщо ж вона скаже, що не любить його, то назвати її зміюкою і тікати.
Вітько Горобець розгубився, він вже не був радий першому побаченню. Куди й поділася його хоробрість.
На Голгофу!
На побачення Вітько йшов повільно, як на страту. Федько, дивлячись услід другу, думав над тяжкою чоловічою долею…
Чим ближе Вітько підходив до Галі, тим більше хвилювався. Галя з посмішкою на обличчі запросила його сісти на лавочку. Хлопець не міг вимовити жодного слова, лише слухав розповіді Галі про те, як вона доставляє пошту.
Вітька згадав, що треба зітхати. Зітхаючи третій раз, Вітько гикнув так, що дівчина почала бити його по спині, вважаючи, що він вдавився.
Удари дівчини пробудили в ньому сміливість і він наважився взяти її за руку. Але дівчина згадала, що мати загадала її наносити діжку води. Вітько запропонував допомогу, і це так порадувало дівчину, що вона назвала його “Вітюньчиком”. Дівчина кудись пішла, а Вітько разом зі Федьком, який чекав друга коло забору, наносив у бочку 30 відер води. Галя на прощання сказала, що чекає їх і завтра.
О зміюко лукавая!!!
Наступного дня хлопці рубали Галі дрова. Галя за таку роботу назвала Вітька справжнім мужчиною. Сама Галя кудись знову зникла, та Вітька цього не помітив.
Незабаром Вітька випадково побачив, як посміхнена Галя йшла із сином чаплівського фінагента Петром Білим. Вітько був розлючений. Злився він і на Галю, і на Петра, якого терпіти не міг, бо той був ябедою та боягузом, маминим синком. Хлопці зрозуміли, що Галька використала їх і пішли.
Федько запокоював друга, казав, що це ще не страшна зрада. Згадати б хоча козака Чаплю. Він розповів історію їх села. Раніше на місці Великих Чапель був хутір доброго запорозького козака Данила, який мав довгий та гострий ніс. Прозвали Данила через той ніс Чаплею. У козака все було добре, поки він не закохався в дочку шинкарки, красуню Оксану. Дівчині він не сподобався, тому вона відмовила йому. Козак вирішив підібратися до дівчини через матір, почав ходити у шинок кожного дня. Данилу здавалось, що чим більше і частіше він п’є, тим добрішою стає до нього матір Оксани. За літо Чапля пропив хутір, який віддав за борги шинкарці. І назвала вона той хутір Чаплі, на згадку про довгоносого козака, і віддала його доньці Оксані, коди та одружувалася з молодим сотником.
Послухавши цю легенду, Вітько вирішив вбити Петра, викликати його на дуель. Котигорошко запропонував себе за секунданта, згодився дістати самопалів і все організувати.
От вам і все!
В останню ніч перед дуеллю Вітько погано спав, він бачив сон – його похоронили після дуелі, Федько та Галя плакали. Наляканого Вітька розбудив Жучок, вже пора було йти на дуель. Котигорошко радив як треба вести себе перед поєдинком. Засмучені хлопці йшли на місце поєдинку. Закоханому Вітьку не хотілося помирати, прощатися з рідним селом. А Федько тихенько хнюпав, адже йому було жаль товариша, що мав загинути як справжній мужчина.
Дуель
25 липня 1964 року о 7 ранку противники стояли на відстані 12 кроків.
Федько запропонував противникаи помиритися, але Вітько згоден був відступити лише у тому випадку, якщо Петро відстане від Галі. Та Петро не погдився на цю пропозицію. Хлопці наводять самопали один на одного. Секундант Петра, 12-річний сусід Юрко, злякавшись, втік. Петько, коли зрозумів, що Горобець реально готвий стріляти злякався і втік.
Коли Вітько підпалив самопал, то…той не вистрелив, а вибухнув, і вибив йому зуб. Стало ясно, що Федько всипав більше пороху, ніж потрібно. Він так вчинив, бо хотів, щоб його друг переміг.
Хлопці побачили, що до них біжить міліціонер Грицько Причепа, якого всі називали “на данному етапі» (це була улюблена фраза чоловіка). Федько втік, а от Вітька заарештували, адже дуелі були заборонені ще за царських часів.
Арешт
Міліціонер привів засмученого Вітька до темного сараю, куди незабаром увійшов і Петро Білий. Петро виправдовувався, казав, що лише полов з Галею кукурудзу, а Вітька все не так зрозумів. Вітька таке пояснення розмішило, адже якби все було так, то цієї дуелі тоді б не було. Грицько Причепа збирався читати розбишакам двогодинну лекцію про дуелі та кохання. Та міліціонера хтось покликав і він вийшов із сараю, залишивши кобуру.
У Вітьки ростуть крила
Вітько вхопив кобуру, але там був не револьвер, хліб та помідори. Колишні противники поділили їжу між собою. Раптом хлопці почули крики міліціонера, а за мить він завів до сараю Федька з лопатою, тримаючи його за вухо. Федько, щоб визволити друга, хотів зробити підкоп.
У цей момент в сарай забігла Галя, яка кинулася до Вітюньчика почала ніжно сварити його, обняла і поцілувала його в щоку й потягла вмиватися до сусіднього колодязя. Міліціонер сказав, що лекції відміняються.
Галя метушилася біля Вітьки, хлюпала на нього чистою водою, а у Вітька ніби починали рости крила за спиною.
Після дуелі сільські дівчата називали Вітька “справжнім мужчиною».
Частина друга. Голуба куниця
Чаплівський цирульник
Після дуелі минуло кілька тижнів. Вітька збирався на побачення в кіно і Федько порадив йому постригтися. До побачення ще було дві години, тому Вітька прибіг до єдиного в селі цирульника діда Левонтія, який в молодості стриг в Херсоні овець.
У цирюльника була старезна машинка, спочатку Вітьку було боляче від тої стрижки, а потім прилад зламався. Хлопець був засмучений і злий, як йому тепер йти із дамою серця в кіно?
Трагедія Федька Котигорошка
Гроші на білети в кіно Вітько попросив знайти Федька, назвавши його Мессінгом, і той погодився допомогти другу. Федько взяв 20 яєць і побіг до буфету, щоб продати їх. Дорогою хлопець побачив, що коняка ображала мале руденьке лошатко. Він не міг дозволити ображати менших і пішов до кобили. А та так вдарила Федька головою, що він покотився по дорозі. Всі яйця за пазухою розбилися, тому брудний захисник побіг додому прати одяг. Ратом до Федька прийшов міліціонер Причепа з тваринами, через які Федько постраждав. Це був його кінь, а лошатко приблудилося до міліції. Причепа компенсував Федькові карбованець за побиті яйця. Федько був щасливий.
Скільки буде двічі по два?
На побачення Вітько взяв домашній будильник, адже наручного не мав.
Він у нових штанах та черевиках, з новою стрижкою (Дід Левонтій все ж його достриг) о 7 чекав Галю під вербами.
Горобець хвилювася, чи прийде Галя. Він мріяв опинитися у якійсь небезпечній ситуації разом з коханою, щоб врятувати її і показати свою відвагу. Галя прийшла на побачення в білому платті. Хлопець побачивши її розгубився, не знав, що сказати або запитати у неї. Він сподівався, що можливо, зараз щось трапиться небезпечне, і здійснить геройський поступок. Але Вітько згадав, що Галя не боягузка. І колись вона спокійно загнала у сарай бика Кордебалета, який втік з колгоспної ферми. Прогнавши бика вона врятувала міліціонера Причепу, який побачивши грізні тварину заліз на верхівку стовпа.
Вітька витягнув з роздумів голос Галі, який запитувала, скільки буде двічі по два. Це запитання вона поставила, бо хотіла почути голос хлопця.
“Казбек”
Після цього Вітька почав розповідати історії одна за одною, але лише в своїй голові. А в реальності він так і не зміг видавити з себе жодного слова.
Закохані прямували до клубу, де Вітько мав би купити квитки на кіно за гроші, які дістав Федько. Вітько не курив, але щоб здатися дорослішим поцупив у батька пачку цигарок “Казбек” та підкурив одну. Але затягнувшись почав кашляти та задихатися, тому тихцем викинув цигарку. Через мить вони почули вереск Пріськи Деркач, яка кричала, що її хтось підпалив. Вітько кинувся на допомогу та почав тушити тин. Пожежу швидко вгамували і Галька похвалила його, назвала сміливим орликом. Вітько був втішений, що зміг показати себе, хоча й розумів, що пожежа почалася через кинуту цигарку.
І везе ж ото людям!
У кіно закохані спізнилися, пройшла вже більша частина фільму. На фінальній сцені Вітька, коли вся зала принишкла в очікуванні поцілунку акторів, у Вітьки у кишені задзвенів будильник. Хлопець намагався його стиснути, але він горлав на всю залу.
Ой співали цвіркуни, заливалися…
Після фільму Вітька та Галя гуляли, тримаючись за руки. У ту літнью ніч закохані сліхали цвіркунів і були дуже щасливі.
Вони дійшли до озера, у очах коханої Вітько бачив і місяць, і зорі, і себе. Вони поцілувалися…
Коли з клітки вискакує лев
Це був їх перший поцілунок, який перервали крики Федька: “Хі-і! Оце так Ві-і-тька-а! Ну й дає!..”. Він ніби випадково прогулювався коло ставка із сокирою, вилами та кухонним ножем. Галя запитала, навіщо йому така екіпіровка; Котигорошко пояснив, що почув новину про втечу лева із пересувного звіринця в Одесі, тому прийшов обороняти Вітьку з коханою.
Під охороною Котигорошка вони повернулися в село.
Дарунок
Котигорошко зробив Вітьку зауваження. На його думку потрібно спочатку щось подарувати, а вже потім цілуватися. Федько запропонував подарувати Галі шоколадку, але грошей у них не було. Федько помчав до діда Свирида, у якого був найкращий сад в селі. Котигорошко хотів набрати солодких слив для дівчини кращого товариша. Федько рвав сливи, коли з хати вибіг дід Свирид та криками про крадія. Котигорошко тікав щодуху, і на сусідній вулиці врізався у комірника Сидора Гуску. Від удару зі штанів чоловіка посипалося зерно. Тут з’явився і міліціонер Причепа і подякував Федьку за викриття крадія. Але хлопець не слухав подяк, побіг у бокову вуличку, де сховався у бур’янах.
Народні прислів’я про кохання
Федько почитавши книгу з прислів’ями та приказками вирішив долю Галі Козачок. Вранці Федько прийшов до Вітьки і повідомив, що Вітька має одружитися з Галею, адже “Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!”. Федько переконував: Галя хтозна-що про Вітьку подумає. Любить, навіть поцілував раз, а женитися не хоче. Ні, треба негайно брати хлібину і йти свататися.
Федько сказав, що влаштує все на як треба, що сам буде сватом і помчав в магазин за хлібиною.
Турецький охотник
25 серпня 1964 року до Галі Козачок прийшов сват Федько Котигорошко з хлібом, купленим за 22 копійки. Федько назвався турецьким охотником і розповідав Соломії Кіндратівні (матері Галі), історію про те, що він зустрів князя, якому сподобалася голуба куниця — прекрасна дівчина, яку він сам не зміг відшукати, тому попросив допомогти у нього. Федько каже, що довго він шукав ту куницю, і нарешті знайшов її у домі Соломії Кіндратівни.
Галя засоромилася, не до кінця розуміючи це жарт чи ні. Матір запитала її, що вона думає відповідати свату, і згодом тактовно наголосила, що заміж виходити ще ранувато. Запропонувала прийти років через десять.
Федько пішов додому, а матір Галі не могла повірити, що її донька вже така доросла.
“Вітька+Галя”
Федько засмутив Вітька, коли розповів, що у Галі йому наспали гарбузового насіння. Котигорошко підбадьорив товариша, казав, що через 10 років все точно вийде. Справжня любов все життя чекає.
Потім Котигорошко видряпав на корі дерева слова “Вітька+Галя”.
А Вітьку потрібно лише почекати, і тоді він отримає свою голубу куницю.
Гарячий пісок — ліки універсальні
Вночі Вітьку наснився дивний сон. Ніби він біг кілька днів за голубою кунецею, і коли він на 10 день намагався її схопити, то почув як хтось питає в нього, чи може він 10 років за нею гнатися? Вітько запевняє, що він буде бігти скільки треба. А тут позаду біжить Федько і каже, що він закохався, але не знає в кого….
Вітько так голосно кричав крізь сон, що матір вирішила, що у нього п гарячка. Вона нагріла пісок та поклала йому на живіт. Не знає вона, що сину, щн 10 років бігати за куницею.
А чи наздожене він колись ту голубу куницю покаже час…
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на короткий зміст належать сайту dovidka.biz.ua.
Мені теж сподобалось чудово.