«Злочин і кара» образ Порфирія Петровича

злочин і кара достоєвський

Образ Порфирія Петровича в романі Достоєвського «Злочин і кара» — втілення справедливості, він надзвичайно розумна людина, чудовий психолог. Характеристика Порфирія Петровича з цитатами розкрита у цій статті

«Злочин і кара» характеристика Порфирія Петровича

Порфирій Петрович — пристав слідчих справ, слідчий, веде справу про вбивство старої-лихварки. Він є справжнім патріотом, до кожного злочинця він намагається знайти індивідуальний, так би мовити, психологічний підхід.

«…Лет тридцати пяти, росту пониже среднего, полный и даже с брюшком, выбритый, без усов и бакенбард, с плотно выстриженными волосами на большой круглой голове, как-то особенно выпукло закругленной на затылке. Пухлое, круглое и немного курносое лицо его было цвета больного, темно-желтого, но довольно бодрое и даже насмешливое. Оно было бы даже и добродушное, если бы не мешало выражение глаз, с каким-то жидким водянистым блеском, прикрытых почти белыми моргающими, точно подмигивая кому, ресницами. Взгляд этих глаз как-то странно не гармонировал со всею фигурой, имевшею в себе даже что-то бабье, и придавал ей нечто гораздо более серьезное, чем с первого раза можно было от нее ожидать».

Перша зустріч Раскольникова з Порфирієм Петровичем відбувається у того на квартирі, куди Раскольников приходить разом з Разуміхіним нібито дізнатися про свої заклади. Хороший актор, слідчий постійно провокує Раскольникова, задаючи каверзні і начебто безглузді запитання.

Порфирій Петрович відразу здогадався, хто є справжнім вбивцею. Але він не поспішає відразу посадити Родіона за грати, а дає тому час, щоб злочинець зміг усвідомити свою провину, і зізнався в злочині. Тим більше, визнання провини полегшує покарання, і в цьому випадку Раскольников повинен отримати куди більш м’який термін.

Розумний і тонкий психолог, слідчий жорстко і цілеспрямовано підводить його до зізнання, і лише в останній момент все зривається через несподівану появи фарбаря Миколки, що бере на себе вбивство лихварки.

Порфирій Петрович змушений відпустити Раскольникова, але незабаром приходить до нього і пропонує самому з’явитися з зізнанням, що полегшить покарання, а він зі свого боку зробить вигляд, що нічого не знав. Ставлення Порфирія Петровича до Раскольнікова двояке: з одного боку, той для нього вбивця, злочинець, з іншого — він відчуває до нього повагу, як до особистості, здатної заглянути «за край», на собі випробувати ідею.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *