Характеристика героїв твору “Арсен” допоможе розкрити образи Арсена, Айрес, бабусі та дідуся та інших персонажів, визначити їх риси характеру. У творі складна система образів. Для кращого розуміння герої сьогодення та минулого об’єднані у різні групи.
Ірен Роздобудько «Арсен» характеристика героїв повісті
Головні персонажі твору “Арсен”:
Характеристика Арсена
Арсен Іванюк – головний герой одноіменної повісті, тринадцятирічний хлопчик, який навчається в одній з київських шкіл. «Мені нещодавно виповнилося тринадцять. Хоча іноді відчуваю себе набагато дорослішим. Адже за останній рік я добряче виріс». Після розлучення батьків хлопчик переживає складний період: «…замкнувся в собі. У сьомому класі відростив довге волосся, носив сорочку, розстібнуту майже на всі ґудзики, ходив до школи в потертих джинсах. І щоденно отримував за це догани й записи в щоденнику. Але нічого не міняв». Зростаючи без батька, прикладами справжнього чоловіка стали Тристан з фільму «Легенди осені» та Джонні Деп з «Піратів Карибського моря», тому він дуже хоче випробувати себе у незвичайних пригодах.
Риси характеру Арсена: добрий, сміливий, чесний, справедливий, наполегливий і кмітливий. Він любить свою маму, своїх бабусю і дідуся, у його щирому серці знаходиться місце і для маленької сестрички Нійолє, зрештою він знаходить і порозуміння з батьком.
Арсен хороший і надійний друг, готовий до будь-якої праці, щоб самостійно заробляти на життя. Відкриваючи серце для перших почуттів, прагне вразити Айрес і змагається з биком Чорним, не боячись наслідків. Завдяки такій відчайдушності отримує у фермера свою першу роботу – догляд за кіньми. Арсен чесний і справедливий, для того щоб довести невинуватість свого прарпрадіда докладає усіх зусиль. Досліджуючи свій родовід, Арсен розуміє, як важливо знати історію свого рідного краю і зберігати історичну спадщину для майбутніх поколінь.
Скільки років Арсену? 13
Характеристика бабусі та дідуся Арсена
Бабуся Ліда – рідна бабуся Арсена з боку батька. Добра і турботлива людина, ніжна дружина і любляча бабуся для обох своїх онуків. Своїм теплим ставленням їй вдалося допомогти Арсенові подолати почуття непотрібності, комплекс «зайвого» в родині, розібратися з його внутрішніми суперечностями, які виникли через розлучення батьків. Саме вона допомагає йому полюбити маленьку сестричку Нійолє, відновити віру у сімейні цінності. Бабуся Ліда турбується про онуків, допомогає родині Айріс і чудово готує вареники.
Дід Олег – дідусь Арсена з боку батька. Мудрий, добрий, готовий зрозуміти і підтримати своїх онуків у будь-яких життєвих обставинах, працьовитий, зранку і до вечора працює удома і на пасіці, стає чудовим прикладом для Арсена. Дід Олег є дбайливим охоронцем родинної пам’яті, умілим та цікавим оповідачем сімейних легенд і переказів. Його вечірні казки, розповіді на веранді допомогли Арсенові не тільки розкрити родинну таємницю, а й зрозуміти важливість таких життєвих цінностей як доброта і любов, чесність і сміливість, працьовитість та наполегливість.
Характеристика Айрес
Айрес – сирота, що живе у дитячому будинку родинного типу неподалік від дідуся і бабусі Арсена. Справжнє ім’я дівчинки Олександра, але у неї є мрія: «коли я виросту, то поїду до Буенос-Айресу, до Аргентини. Тому і «Айрес». Дівчинка дуже розумна і зосереджена на досягненні мрії, вона їздить на мопеді – «дирчику», і одягається як хлопчик: «це був худорлявий хлопець у тільняшці й обрізаних вище колін джинсах. На обличчі — масивні мотоциклетні окуляри, що закривали більше ніж півобличчя. З-під бейсболки, вдягненої козирком назад, виглядав світлий короткий «хвіст». На руках — потерті шкіряні рукавички з обрізаними пальцями, на ногах — стоптані кросівки. У вусі — майже так само, як у мене, — стирчало кілька кульчиків». У БТР (будинку родинного типу) в Айрес є ще братики і сестрички Мишко, Стасик, Ліза, Віка, Артур, Євген, вона піклується про молодших дітей, допомогає батькам, але знаходить час і для того, щоб допомогти новому другові Арсену у його пошуках справедливості.
Характеристика мами Юлі
Юля, мама Арсена.
Молода і красива жінка.
«Коли ми з Юлею йдемо поруч — до магазину чи в кіно — всі думають, що вона моя старша сестра… Вона ходить у джинсах і модних футболках, струнка й довгокоса».
Вона дуже любить свого сина Арсена, хвилюється за нього, намагається забезпечити всім необхідним, вони разом відпочивають за кордоном. Хоча сам Арсен відпочинок у закордонних готелях не вважає цікавим. Юля піклується про сина, але разом з цим цінує і його думку, підтримує у всьому, навіть коли його спосіб самовираження негативно сприймають у школі. Вона «залишає за мною право бути таким, яким я є».
Характеристика другорядних героїв
Пашка – друг і однокласник Арсена. Пашка і Арсен дружать з дитинства, вони розуміють і підтримують один одного. Навіть дізнавшись про обман Арсена щодо розлучення, він підтримав його і не перестав з ним дружити, бо вважав: «Немає в тому ніяких трагедій і таємниць. Дорослі — йолопи. І це не наша справа. А той, хто буде з цього кепкувати, матиме справу зі мною».
Олька Курочкіна, однокласниця Арсена, перше кохання, яке протрималося всього одне побачення через різні погляди на життя.
Ганна Павлівна – шкільна вчителька математики Арсена. Вона переконана, що всі навколо мають відповідати її уявленням про те, що правильно, а що ні. В прокрустове ложе її поглядів не вкладається Арсен. Через зовнішність Арсена: довге волосся, розстібнуту сорочку, сережку у вусі – Галина Павлівна ставить йому двійки з математики. Її стосунки з Арсеном складаються невдало, хоча хлопчик і любить математику.
Нійолє – зведена сестра Арсена. Це маленька п’ятирічна дівчинка: «гарненька, білява, з великими очима і кирпатим носиком. Це робило їі обличчя незвичайним і водночас дуже кумедним». Ця маленька вигадниця всім розповідає про чарівну країну з незвичайними жителями: «Барбідонія — країна маленьких крузлів і кризлів!», вона бачить неймовірне у звичайних речах і поступово завойовує любов свого старшого брата.
Яків Степанович – директор школи і батько дітей у будинку родинного типу. Добрий і турботливий, щирий і відкритий, він прагне зберегти історію рідного села, уважно ставиться до будь-якої дрібнички, що може розказати про минуле, бо вважає, що майбутні покоління повинні знати історію свого народу. Саме завдяки його зусиллям у селі відкривається музей, де було відновлено справедливість і очищено добре ім’я Арсена Іванюка, а історії їхньої родини присвячено окрему експозицію.
Софія Михайлівна, дружина Якова Степановича і мама дітей у будинку родинного типу. Добра і чуйна жінка, що оточила дітей турботою і ласкою.
Федір, син місцевого фермера, який розводить коней і биків. Він мріє стати тореадором і хоче спробувати себе проти їхнього найкращого бика – Чорного. Він першим розповідає Арсенові про Білу Даму, яка нібито є привидом загиблої прапрабабусі Арсена – Нійолє. Перша зустріч з Арсеном завершується бійкою, але згодом хлопці потоваришували. І хоч їхні стосунки не завжди складалися вдало, певний час Арсен «працював на Федора», пасучи замість нього череду корів.
Тітка Дарина, сусідка бабусі Ліди і дідуся Олега. Жінка, як і майже всі у селі, упереджено ставиться до історії родини Іванюків і вважає прапрадідуся Арсена вбивцею рідного батька. Ці давні упередження дуже боляче ранять хлопчика Арсена.
Дід Микита, житель села, що завжди ходить з козою, яку звати Зоряна Петрівна, так само як і всі, вважає, що предок Арсена – убивця.
Характеристика предків Арсена
Предки Арсена, які жили 140 років тому
Макар, кріпак, голова роду Іванюків. У дитинстві пас череду пана Островершенка, працьовитий і добрий хлопчик. Після звільнення з кріпацтва він не зміг покинути на призволяще корів, яких так довго доглядав під час панщини, і видоїв панську череду, коли та мучилася недоглянута. За його доброту пан подарував йому невеликий хутір. З того часу працьовитий хлопець став на ноги і розбагатів. Став жертвою злочину, хоча був людиною доброю, чесною і справедливою.
Марія, донька пана Островершенка, дружина Марія. Дівчинка, яка зростала геть не схожою на інших панночок: «Цілими днями дівчинка ганяла по ланах з місцевою дітлашнею, роздаровувала дівчаткам свої мереживні сукні або вимінювала їх на полотняні запаски і вишиті сорочки. Часто можна було побачити, як вона скаче через усе село на своєму маленькому поні, яке тато виписав їй з Англії, або сидить на розлогому вітті старого дуба і читає книжку». Уперше побачила Макара, коли він видоїв корів і був замурзаний від тяжкої роботи «Він був малий і замурзаний. На щоках — чорні сліди від брудних сліз, пальці рук — розпухлі й скорчені, рот розкритий, дихання гаряче, мов з пекла». Друга зустріч стала доленосною – вони закохалися, а згодом одружилися. Добра, працьовита, чуйна жінка, що дуже сильно любила обох своїх дітей – і рідного, і всиновленого.
Ярема, старший син Макара та Марії. Всиновлений, його дитиною підкинули Іванюкам. Вони пожаліли дитину і прийняли у свою сім’ю. Виріс у достатку, був працьовитим і слухняним, але у серці мав величезну заздрість до рідного сина Макара – Арсена. «Ярема ріс хворобливим і доволі відлюдкуватим хлопчиком. До того ж, хтось із мешканців села повідомив йому, що він не є рідним сином родини, а лише підкидьком. Або, як кажуть у селі, байстрюком. Хлопець не міг пройтися селом, щоб не почути знущальні слова: «Байстрюк! Байстрюк!» Як не заспокоювали його прийомні батьки, як не переконували у своїй любові, хлопець похмурнів з кожним днем».
Через заздрість і жадібність у бив свого названого батька Макара і вкрав горщик із золотом. Після свого злочину зник.
Арсен, молодший рідний син Макара і Марії. Арсен ріс розбишакою, дуже розумним, але і дуже жвавим на витівки: «… коли йому ледве виповнилося вісім років, організував у селі «військо Робін Гуда» з таких самих малюків, як він. І керував ним, як справжній полководець. «Військо» крало курей у заможних селян і підкидало бідним. В одинадцять років Арсен уперше втік із дому, намагаючись дістатися берегів Африки». Попри дитячі пустощі Арсен виріс розумним і добрим юнаком, надзвичайно обдарованим підприємцем, якому вдавалося все за що він брався. А проте війни і революції, упередженість односельчан та підступність названого брата Яреми зруйнували його життя.
Нійолє, дружина Арсена, красива жінка з далекої Литви, сирота. Її вроду зустріли вороже у селі : «… Усі жінки у селі ненавиділи тендітну білявку… нагадувала тендітного нічного метелика. Усе в ній було світлим і блідим. Довгі біляві коси, порцелянове обличчя, світлі брови і прозорі блакитні очі. Вона, здавалося, була зліплена зі снігу». Дуже любила свого чоловіка Арсена та сина Миколу. Надзвичайно страждала через несправедливі звинувачення на адресу Арсена. Трагічно загинула, коли намагалася відновити справедливість.
Микола, син Арсена і Нійолє, народився наприкінці 1922 року. Загинув на війні у 1943 році.
Пан Островершенко, батько Марії. Це жорстока і горда людина, багатий і примхливий пан.
Текст підготувала – Олеся Гузинець
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
