Бенджамін Бріттен біографія коротка та цікаві факти з життя британського композитора, диригента та піаніста, основоположника англійської композиторської школи в ХХ ст.
Бенджамін Бріттен коротка біографія
Бенджамін Бріттен народився в Англії, в портовому місті біля узбережжя Північного моря, 22 листопада 1913. Сім’я Бріттен виховували чотирьох дітей, Бенджамін був наймолодшим. Хлопчик почав грати на піаніно з 2-х років, а в 5 років Бріттен починає складати власні музичні твори.
Першим його вчителем фортепіано була мати, потім хлопчик навчався грі на альті.
З 1927 року брав приватні уроки музики у Френка Бріджа, потім у 1929–1933 роках займався в Королівському музичному коледжі у Джона Айрленда (композиція) і Артура Бенджаміна (фортепіано)
Повернувшись до рідного Лоутсофта, Бріттен присвятив себе творчості. У 1935 році він, за сприяння свого покровителя Бріджа, був запрошений на роботу в музичний відділ BBC. Подальша основна діяльність композитора була пов’язана з написанням музики для різних документальних проектів, передач на радіо і художніх фільмів.
У 1930-х роках він вже був композитором, твори якого здобули всесвітню популярність: його музика звучала в Італії, Іспанії, Австрії та США, але почалася Друга світова війна, і Бріттен покинув Англію, вирушаючи в США і Канаду. Повернувся на батьківщину композитор лише в 1942 р. Відразу ж почалися його виступи по країні. А коли війна закінчилася, він відразу ж відвідав з концертами Німеччину, Бельгію, Голландію, Швейцарію і скандинавські країни.
Влітку 1948 року Бріттен виступив в ролі одного з організаторів музичного фестивалю в Олдборо. Згодом подібні заходи проводилися щорічно, і кожен раз Бенджамін Бріттен був учасником концертної програми, аж до своєї смерті в 1976 році.
На початку 1950-х років Бріттен бере участь в діяльності Організації діячів музичного мистецтва – прихильників миру, пише опери, а в 1956 р. їде до Індії, на Цейлон, в Індонезію, Японію. Враження від подорожі відбилися в партитурі балету «Принц пагод». Ця казка-феєрія стає першим національним «великим» балетом, до цього в Англії існували тільки одноактні балети. Після цього Бріттен повертається до улюбленої опери: в 1958 р. з’являється «Ноїв ковчег», а в 1960 р – «Сон в літню ніч».
У 1960-их роках Бріттен знову звертається до церковної музики, створюючи, зокрема, трилогію музично-драматичних творів на межі опери та ораторії під загальною назвою «Притчі для церковного виконання». Особливий успіх мала ораторія “Військовий Реквієм”.
Серед пізніх творів Бріттена виділяється опера «Смерть у Венеції» за однойменною новелою Томаса Манна.
Композитор помер 4 грудня 1976 року, від серцевої недостатності, і був похований в Олдборо поблизу церкви Святого Петра і Павла.
Бенджамін Бріттен коротка біографія
У віці 3-х місяців Бенджамін захворів на пневмонію, з захворюванням своєчасно вдалося впоратися, проте наслідки пережитої хвороби переслідували композитора: слабке серце періодично давало про себе знати. Однак це не вплинуло на захоплення хлопчика спортом. Як істинний англієць, він обожнював крикет і не втрачав можливості взяти участь в грі в теніс.
Бенджамін Бріттен, при всьому масштабі своєї обдарованості і працьовитості, відрізнявся категоричною неприйнятністю критики. Він без вагань, категорично і безповоротно, відрікався від спілкування з близькими друзями, якщо в їх висловлюваннях був лише натяк на невдоволення або негативну оцінку того, що він робив.
Коли почалася Друга світова війна, Бенджамін перебував на території США. У квітні 1942 року Бріттен постав перед Трибуналом на території Великобританії. Звільнення від військової служби композитор отримав без зволікань і явних труднощів. Бенджамін був пацифістом, і, з урахуванням його заслуг перед усією нацією в сфері мистецтва, отримати необхідні документи було не склало.
Влітку 1945 року композитор здійснив подорож до Німеччини. В рамках гастрольної поїздки він повинен був дати кілька концертів для тих, хто у воєнний час утримувався в концентраційному таборі, але зумів вижити. Заплановані заходи далися композитору насилу, деякий час він зберігав мовчання і відмовлявся коментувати зустріч з в’язнями, настільки шокуючою в емоційному плані виявилася ця подія.
Бріттен не приховував своєї гомосексуальності, та за його життя це не було темою публічного обговорення. Після смерті композитора його супутник життя Пітер Пірс, з яким Бріттен прожив 30 років, розповів про їх щасливий шлюб.
