Епоха Відродження коротко

Повідомлення на тему: “Епоха Відродження”, коротко розповість Вам про цю дивовижну епоху в історії культури.

Реферат “Епоха Відродження”

Культура епохи Відродження охопила Італію, а її центром була Флоренція. Вперше термін «відродження» вжив відомий архітектор, історик мистецтва і художник Джорджо Вазарі в своїй праці «Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів і зодчих».

Але чому епоха названа Відродженням? Справа в тому, що вона спиралася на Античність, і Відродження на початковому етапі малося на увазі як відродження Античності. Пізніше воно мало на увазі під собою відродження людини, гуманізму. Це неповторна та унікальна культура, яка залишила по собі безліч шедеврів. Виділяють два типи Відродження – Північне Відродження і Італійське Відродження.

Особливості епохи Відродження виражені в її рисах:

• гуманізм
• антропоцентризм
• Нове ставлення до світу
• Відродження античної філософії і античних пам’яток мистецтва
• Модифікація християнської середньовічної традиції

Видатні діячі епохи Відродження: Рафаель, Галілей, Реле, Шекспір, Сервантес, Дж.Бруно, М.Коперник, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Боккаччо, Петрарка та ін.

Суть епохи Відродження

В епоху Відродження дотримувалися середньовічних поглядів – ієрархічності світів, божественного походження світу, символічних аналогій божественного і земного світів. Але, все ж є і невелика відмінність в уявленнях про світоустрій: суть даної епохи в доктрині подвійної істини. Тобто в обгрунтуванні розмежування влади держави і влади церкви.

Діячі епохи Відродження або Ренесансу внесли вклад в науково-раціоналістичний світогляд, завдяки відкриттям в астрономії. Їх ідеї геліоцентричної моделі і нескінченності Всесвіту, множинність світів стали основою нового світогляду.

В епоху Відродження сформувався новий тип поведінки особистості: усвідомлення власної неповторності і унікальності, завдяки якій людина здатна багато зробити. У культурі виникла модель культурної людини – «homo universalis». Вона характеризувала творчу і працездатну особу.

В цей період вплив церкви на суспільство став слабшати. А розвиток книгодрукування сприяв зростанню рівня грамотності, освіченості, розвитку мистецтв, наук, художньої літератури. Представники буржуазії створили світську науку, яка ґрунтувалася на вивченні спадщини древніх письменників і природи.

Крім буржуазії, проти церкви наважилися виступити художники і письменники. Вони несли в маси думку, що то не Бог є найбільшою цінністю, а людина. У своєму земному житті людина має реалізувати особисті інтереси, щоб прожити його змістовно, повно і щасливо. Таких діячів культури називали гуманістами.

Для епохи Відродження характерний цикл змін і в літературі. З’явився новий жанр ренесансного реалізму, який займався пошуками відповіді на питання про важливість і складність затвердження людини як особистості, становлення її дієвого і творчого начала.

Представники епохи Відродження відкидали рабську покірність, яку проповідувала церква. У їх розумінні людина представлялася як вище творіння природи, наповнене красою фізичного вигляду, багатством розуму і душі.

Найбільш виразно і яскраво світ Відродження виражений в Сикстинській капелі Ватикану, автором якої був Мікеланджело. Звід капели прикрашений біблійними сюжетами. Їх основний мотив – створення світу і створення людини. Фреска «Страшний суд» є твором, що завершив епоху Відродження в мистецтві.

Також слід сказати кілька слів про Північне Відродження. Воно більше зіграло економічну роль, проникнувши в товарно-грошові відносини, ринкові загальноєвропейські процеси. Вони міняли свідомість людей. Вплив Античності тут мало відчувається, воно більше схоже на реформаційний рух.

Відомі представники Відродження: Томас Мор, Джордано Бруно, Мартін Лютер, Галілео Галілей, Лоренцо Медічі, Жан Кальвін, Маргарита Наваррська, Микола Коперник, Мішель де Монтень, Сервантес, Вільям Шекспір, Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле і Петрарка.

Сподіваємося, що повідомлення про епоху Відродження допомогло Вам. А доповнити розповідь про епоху Відродження Ви можете через форму коментарів нижче.