“Герой нашого часу” герої роману Лермонтова доносять до читача дух епохи. «Герой нашого часу» – знаменитий роман Михайла Юрійовича Лермонтова, класика російської літератури.
«Герой нашого часу» головні герої
- Печорін Григорій Олександрович, столичний дворянин в засланні
- Максим Максимович, штабс-капітан
- Бела, черкешенка-княжна
- Казбіч, парубок черкес,
- Азамат, молодший брат Бели, черкешенки-княжни
- Мері, княжна Ліговська
- Віра, заміжня пані і коханка Печоріна
- Грушницький, юнкер і хвалько
- лікар Вернер
- Вулич, прапорщик
Печорін – петербуржець. Військовий, як по своєму чину, так і в душі. В П’ятигорськ він приїжджає зі столиці. Його від’їзд на Кавказ пов’язаний з «якимись пригодами». У фортецю, де відбувається дія «Бели», він потрапляє після дуелі з Грушницким, у віці двадцяти трьох років. Там він перебуває в чині прапорщика. Ймовірно, він був переведений з гвардії в армійську піхоту або армійські драгуни.
Зустріч з Максимом Максимович відбувається через п’ять років після історії з Белою, коли Печоріну вже 28.
Прізвище Печоріна, що походить від назви річки Печори, має семантичну близькість з прізвищем Онєгіна. Печорін є природним продовжувачем Онєгіна, але Лермонтов йде далі: як р. Печора північніше р. Онеги, так і характер Печоріна більш індивідуалістичний, ніж характер Онєгіна.
Печорін – особистість неординарна і спірна. Він може скаржитися на протяг, а через деякий час скакати з шашкою на ворога. Образ Печоріна в розділі «Максим Максимович»:
«Он был среднего роста; стройный, тонкий стан его и широкие плечи доказывали крепкое сложение, способное переносить все трудности кочевой жизни и перемены климатов, не побеждённое ни развратом столичной жизни, ни бурями душевными…»
