Борис Грінченко “Сонячний промінь” скорочено читати можна, щоб згадати сюжет твору.
“Сонячний промінь” дуже скорочено
Марко Кравченко влаштувався на літо учителем в сім’ю Городинських. Навчав меншого сина-гімназиста. Крім нього у Городинського було ще двоє дітей, вже досить дорослих – донька Катерина і син Іван. Останній служив у Петербурзі. Катря ж щойно скінчила гімназію.
Поступово Марко освоївся у селі і став вчащати до селян. Він був українофілом. Познайомився з місцевим учителем Петром Олександровичем, почав навчати грамоті простого селянського хлопця Корнія. Згодом почав збирати селян і читати їм українські книжки. Найбільше любив Марко Шевченка. Івану Городинському і його товаришу Голубову, який часто бував в гостях у Городинських така діяльність Кравченка не подобалась, тому вони намовили Городинського-старшого проти Марка і той змушений був виїхати. Кохання, яке зародилось між Марком і Катериною, розірвала сама дівчина – вона не підтримувала його українофільських ідей і не погодилась поїхати з ним.
Марко разом зі своїм другом Семеном Лісовським почав діяльність в місті. Відвідували товариство українофілів, видавали українські книги, вели обговорення соціальних проблем. Марко не витримав суворих порядків гімназії, в яку влаштувався вчителем, і змушений був покинути її. Влаштувався у канцелярію. Марко отримав листа від Корнія в якому хлопець розповідав про справи у селі, однією з новин було те, що Катерина стала народною вчителькою. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Вона не могла зрозуміти як Марко міг проміняти її на якісь ідеї і тому почала читати українську літературу. Зрозуміла поривання Марка і, попри заперечення батьків, стала вчителювати.
Через деякий час товариство українофілів почало розпадатись. Маркові прийшов лист від Марусі, коханої Семена, в якому йшлося про те, що Катерина лежить хвора. Марко одразу поїхав до неї. Катерина потроху одужала і закохані одружились і продовжили просвіту разом. Влітку подружжя поїхало в Крим. Там вони дізнались про одруження Марусі і Семена. До Катерини повернулась хвороба, вона слабувала. Останні дні Катерина й Марко провели разом – насолоджувались сонцем. По смерті коханої Марко продовжив свою проукраїнську діяльність.
Автор: cup_of_flowers
Борис Грінченко «Сонячний промінь» скорочено
І
Студент Марко Кравченко приїхав до маєтку Городинських, щоб працювати домашнім учителем. Він походив із бідної родини: мати рано померла, батько почав пити, але все ж дав синові освіту. Після смерті батька Марко вирішив присвятити життя просвіті народу. Особливо на нього вплинув «Кобзар» Тараса Шевченка.
У маєтку він познайомився з родиною Городинських. Господар був добродушним, але малоосвіченим, його дружина Марія Семенівна зневажала простих людей, а син Іван перейняв її пихатість. Найбільше Марка зацікавила донька Катерина — розумна, вродлива й незалежна дівчина.
За обідом виникла суперечка про розвиток суспільства. Марко доводив, що людям потрібні освіта, культура й самостійність, а не лише сувора державна влада. Він не знаходив спільної мови з господарями, але дедалі більше цікавився Катериною.
ІІ
Марко відвідав село, щоб побачити життя простих людей. Побачене його засмутило: селяни жили бідно, втрачали народні традиції, а пияцтво ставало звичним явищем. Особливо вразила його сварка жінки з чоловіком, який пропив родинне майно.
За обідом у Городинських сусіди почали зневажливо говорити про селян і навіть шкодувати про скасування кріпацтва. Марко рішуче став на захист народу, наголосивши, що українці мають право на власну мову, літературу й освіту. Неочікувано його підтримала Катерина, яка теж вважала селян звичайними людьми, гідними поваги.
ІІІ
Марко відвідав місцеву школу й побачив, наскільки важко живеться селянам. Дорогою він став свідком того, як крамар Цупченко обманював бідного чоловіка, забравши в нього майно через борги.
У школі Марко познайомився з учителем Петром Карпенком. Вони обговорили проблеми народної освіти й дійшли висновку, що дітей потрібно навчати рідною мовою.
Згодом Марко зустрів Катерину. Між ними виникла розмова про літературу. Дівчина зневажливо ставилася до української мови, вважаючи її непридатною для справжньої літератури. Марко порадив їй прочитати Шевченка. Після спільної прогулянки під час грози він зрозумів, що закохався в Катерину.
IV
Знайомство з Марком пробудило в Катерині нові почуття й думки. Дівчина звикла до багатства та загальної уваги, але історія з бідною пастушкою Докією вперше змусила її зрозуміти, що не все залежить від її бажань.
Маркові розмови про народ, освіту й моральні цінності поступово змінювали її світогляд. За його порадою Катерина почала читати твори відомих письменників. Проте вона все ще не поділяла його любові до української мови та народу.
Марко тим часом познайомився з юним пастухом Корнієм, який самостійно вчився читати. Учитель запропонував хлопцеві вечірні уроки. Також він отримав листа від друга Семена, який повідомив про створення гуртка для видання доступних книжок народу. Ця новина надихнула Марка ще активніше працювати задля просвіти України.
V
У неділю Марко відвідав родину Корнія. Селяни щиро зустріли вчителя й розповіли про труднощі свого життя. Марко пообіцяв приходити до них і читати українські книжки.
Згодом у маєтку Городинських він познайомився з панами, які вважали, що простому народові не потрібна освіта. Марко заперечив їм, наголосивши, що дітей слід навчати рідною мовою. Після обіду він посварився із сусідом Голубовим, який ревнував його до Катерини й вимагав залишити маєток. Під час сутички Марко переміг нахабного суперника.
Невдовзі Марко прийшов до родини Корнія, де зібралися селяни, щоб послухати читання. Він прочитав повість Івана Нечуя-Левицького «Дві московки». Слухачі уважно стежили за подіями, співпереживали героям і жваво обговорювали прочитане. Особливо їх зворушила історія про солдатчину та розлуку з рідними.
Після читання селяни говорили про несправедливість, бідність і нерівність між панами та простими людьми. Марко був вражений їхньою допитливістю й вирішив регулярно приходити до них із книжками.
Він дедалі більше переконувався, що народ потребує освіти й підтримки. Марко прагнув присвятити цьому все життя, але водночас його непокоїли почуття до Катерини. Він не знав, чи має право на особисте щастя, коли хоче служити народові, проте розумів, що не може забути дівчину.
VI
Після чергового читання книжок селянам Марко зустрів у саду Катерину. Він зрозумів, наскільки сильно кохає її, але обоє не наважилися зізнатися у своїх почуттях.
Наступного дня Голубов звинуватив Марка в українофільстві та підбурюванні селян. Іван Дмитрович зажадав пояснень, але Марко відмовився припиняти просвітницьку діяльність і вирішив залишити маєток.
Перед від’їздом Катерина запросила його на нічну зустріч біля криниці. Марко зізнався в коханні, але пояснив, що хоче присвятити життя Україні й може бути щасливим лише з людиною, яка поділяє його переконання. Катерина сприйняла це як відмову й ображено пішла.
На світанку Марко вирушив до міста, хоча розлука з коханою завдавала йому великого болю. Він переконував себе, що правильно обрав служіння народові.
VII
Марко повернувся до друга Семена Лісовського, який запропонував йому роботу домашнього вчителя. Друзі також обговорили діяльність українського товариства, що видавало книжки для народу.
На зібранні товариства виникла суперечка через мову оповідання Семена. Марко закликав учасників менше сперечатися й більше працювати задля розвитку української культури. Він запропонував власні твори для видання, проте товариство поступово втрачало єдність через постійні суперечки та байдужість учасників.
Згодом Марко отримав посаду вчителя грецької та латинської мов у гімназії. Він продовжував писати книжки для народу, хоча особисте життя залишалося нещасливим: юнак не міг забути Катерину.
Одного дня він отримав листа від Корнія, з якого дізнався, що Катерина залишила маєток і, за чутками, стала вчителькою.
VIII
Після розлуки з Марком Катерина поступово зрозуміла, що була егоїстичною, адже вимагала від нього відмовитися від власних переконань заради кохання. Вона усвідомила, що Марко присвятив себе важливій справі, і вирішила краще зрозуміти його погляди.
Дівчина почала читати Шевченків «Кобзар», вивчати українську мову, історію та літературу. Твори поета допомогли їй усвідомити справжню красу духовних цінностей і любові до Батьківщини.
Катерина вирішила присвятити життя народній освіті й стати сільською вчителькою. Батьки спочатку не схвалювали її задуму, але зрештою батько дозволив доньці спробувати себе в цій професії. Невдовзі вона почала працювати в сільській школі.
IX
Марко дізнався, що Катерина стала вчителькою, і припустив, що вона змінила свої погляди.
Тим часом робота в гімназії приносила йому дедалі більше розчарувань. Він заступився за учня, якого покарали за українські книжки, але через це сам потрапив у немилість директора. Зрештою Марко залишив гімназію та влаштувався секретарем міської газети.
Українське товариство також занепадало через суперечки й страх переслідувань. Із багатьох учасників залишилося лише шестеро найвідданіших, які вирішили продовжувати роботу.
Навесні Марко отримав листа від Марусі Овсієнкової, яка повідомила, що Катерина тяжко захворіла й хоче його побачити. Він негайно вирушив до неї.
Маруся розповіла, що Катерина захворіла через погані умови в школі. Коли Марко зустрівся з коханою, обоє були щасливі. Катерина зізналася, що саме він допоміг їй полюбити Україну й знайти справжнє покликання. Зустріч із Марком повернула їй надію на одужання.
X
На Великдень Катерина запросила Марка до родини. Її батько спочатку не схвалював їхніх стосунків і вимагав, щоб юнак поїхав, але зрештою погодився на їхній шлюб. Невдовзі закохані одружилися.
Подружжя оселилося в місті. Марко працював у редакції та писав українською, а Катерина підтримувала його й допомагала в роботі. Вони часто розмовляли про рідну мову, літературу та майбутнє України.
Згодом здоров’я Катерини почало погіршуватися. Подружжя вирушило до Криму, де проводило час біля моря, розмовляючи про життя та майбутнє свого народу.
Після повернення Катерина зізналася Маркові, що тяжко хвора й давно знає про невиліковність своєї хвороби. Вона приховувала правду, щоб подарувати їм щасливий час разом. Жінка попросила чоловіка не полишати праці для України й не забувати свого покликання.
Останні дні вони провели біля моря. Катерина слухала «Кобзар» і прощалася з рідним краєм, батьками та коханим. Невдовзі вона померла на руках Марка.
Епілог
Після смерті дружини Марко часто відвідував її могилу. Він усвідомив, що Катерина стала для нього джерелом духовного світла, допомогла повірити в добро, правду й красу.
Її кохання змінило його життя, а останнє прохання — присвятити себе праці задля українського народу — залишилося для Марка головним життєвим обов’язком.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
