“Мойсей” Франко аналіз (паспорт)

Другим „Заповітом” вважається твір І. Франка “Мойсей”. Детальний аналіз “Мойсей” краще допоможе зрозуміти поему та скласти літературний паспорт твору.

“Мойсей” Франко аналіз (паспорт)

Автор – Іван Франко

Рік написання “Мойсей”: 1905

Поштовхом до написання твору стала скульптура Мойсея Мікеланджело Буонарроті, яку Франко побачив в Італії

Літературний рід: ліро-епос

Жанр “Мойсей” Франко: філософська ліро-епічна поема

Напрям: модернізм

Стиль – неоромантизм.

Тема: зображення “смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом”.

Головна ідея поеми “Мойсей” – це заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології й будувати нове життя

Основна думка: віра автора в невичерпні сили народу, в те, незважаючи на тяжкі поневіряння, український народ буде щасливим в майбутньому.

Головні герої “Мойсей” Франко:

• ліричний герой,
• пророк Мойсей – головний герой поеми,
• новий поводир Єгошуа ( уособлює нове покоління вільних людей)
• Єгова (Бог),
• Авірон та Датан – супротивники Мойсея,
• єврейський народ,
• Азазель (демон пустелі)

Композиція: Твір складається з прологу й 20 пісень (роздумів).

Події в поемі “Мойсей” розгортаються в такій послідовності: притча про дерева – вигнання Мойсея з табору – спокуса Азазеля – заклик Єгошуа до бою

Віршовий розмір “Мойсей” Франко: Анапест; пролог – ямб

Проблематика

Для реалізації гостро актуальної проблеми І. Франко у творі „Мойсей” обрав біблійну історію. У поемі автор піднімає проблеми:

Сюжет “Мойсей” Франко

У передмові до твору „Мойсей” І. Франко зазначав: „Основною темою мого твору я зробив смерть Мойсея як пророка”.

У поемі використаний біблійний сюжет.

Сорок років єврейський народ, який вийшов з єгипет­ської неволі, шукав землю обітовану, але за лічені дні до досягнення ба­жаного краю він зневіряється і втрачає оптимізм — у високу світлу мрію вірить лише провідник народу Мойсей — Датан і Авірон пропонують за­кидати Мойсея камінням — Мойсей виходить на широкий майдан, стає на камінь і виголошує промову (невже доведеться розтоптати, «як гнилу колоду», того, кого «батьки звали батьком народу»?) — Мойсей застері­гає народ від Божого гніву, адже йому долею написано йти вперед — Мойсей розповідає притчу про дерева й розтлумачує її зміст — Авірон насміхається й наводить контраргументи (він не вірить у Єгову й пропо­нує євреям поклонятись іншим богам — Ваалу й Астарті) — Датан почав звинувачувати Мойсея (євреїв з Єгипту вийшло сотні тисяч, а сьогодні залишилася «жменька») і закликав народ закидати камінням пророка, проте ніхто не наважився зробити це — юрба виганяє з табору Мойсея, пророк підкоряється, прощається з народом і йде у степ — Мойсей звер­тається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвя­тив життя — Мойсей упадає в розпач, і на якусь мить його охоплюють сумніви — у цей час з’являється Єгова й пояснює Мойсею, для чого він нині» сипів Ізраїлю з Єгипту — оскільки Мойсей «па момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього і вмерти перед самим порогом своєї мети — вихор у степу, раптом в оточенні парубоцтва з’являється князь конюхів Єгошуа й закликає єв­реїв до походу, до бою, ще мить — і всі зірвуться й ліниві кочівники пе­ретворяться на завойовників, героїв, Авірона поб’ють камінням, а Дата-на повісять.

Історія створення поеми “Мойсей” 

Композиція поеми “Мойсей”

Особливість поеми: розгортаючи її сюжет, витриманий в колориті давньої біблійної легенди, Франко наповнює її сучасним йому змістом.

• Пролог. а) вступне слово Франка; б) 1-ша пісня: повідомлення про багаторічне блукання євреїв пустелею.
• Експозиція. 2-га пісня (розповідь про Мойсея, обстановку в таборі), 3-тя пісня (повідомлення про конфлікт із Датаном і Авіроном.
• Зав’язка. Промова Мойсея (4); казка про терен і її виклад (5,6); мова Авірона і Датана (7, 8).
• Кульмінація 1. 10 – промова Мойсея, його пророцтво. Це момент напруження і момент розриву з народом. 
• Розвиток дії. 10 – Мойсей іде з табору, в думках прощаючись з Ізраїлем. 11 – зустріч з дітьми – надією Мойсея на майбутнє відродження (бо вони були народжені в пустелі, не знали рабства). 13 – Розмова з Азазелем. 14 – сумніви Мойсея, заклики до Єгови з проханням відповіді. 15 – молитва Мойсея. 16 – міф про Оріона. 17, 18 – видіння майбутнього Палестини.
• Кульмінація 2. Мойсей виголошує: «Одурив нас Єгова». Промова Єгови. 
• Розв’язка. Смерть Мойсея. 
• Постпозиція. Повідомленя про зміну в таборі, про тугу, про Єгошуа, про смерть Датана і Авірона. 

Довідка:

Неоромантизм –(грец. neos – новий і франц.romantic –романтизм) – стильова течія, що виникла в українській літературі й мистецтві на початку ХХ століття, прагнучи відродити деякі риси романтизму.

Головні ознаки неоромантизму:

• підвищений інтерес до сильної особистості;
• культ героя – мужньої людини;
• життя, пов’ язане з незвичайними випробуваннями та пригодами.

“Мойсей” Франко критика

Твір починається з прологу. У пролозі твору „Мойсей” І. Франко звертається до страждаючого народу: «Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той нароз-дорожжу…» Таким було українство на початку сторіччя: розштампова-не, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно, не маючи свого ватажка, пророка, не знало, куди і як руха­тися. Мойсей присвятив себе служінню народові, та доля проводиря складна й підступна. Авірон і Датан підбурюють народ проти Мойсея. Вони навіть погрожують закидати Мойсея камінням. Та ні погрози, ні залякування не спинять пророка. Мойсей усвідомлює, що найголовніше для народу, який тільки-но піднявся, — увесь час рухатись уперед, не спиняючись ані на мить. Він розповідає народові алегоричну притчу— казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза — не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев… лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба. Мойсей розкриває алегорію казки — «виклад до неї»:

Дерева — се народи землі,

А король у їх колі —

Божий вибранець, син і слуга

Господевої волі.

У цій притчі Франко викладає свій погляд на пророка-вождя наро­ду, який прагне дістати свободу. Відданість своєму народові, усвідом­лення його прагнень — риси, якими має бути наділений поводир. Зне­вірившись у власних силах, у подальшій боротьбі, піддавшись намов­лянням Авірона й Датана, народ відмовляється слухати Мойсея, віри­ти йому, визнавати за свого пророка. Мойсей полишає табір. Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи справді він служив своєму народові, чи не варто було залишатися в Єгипті. За це Єгова суворо покарав його:

А що ти усомнивсь на момент

Щодо волі моєї,

То побачивши сю вітчину,

Сам не вступиш до неї.

Іван Франко «Мойсей» скорочено аудіокнига