Образ Терпилихи у творі “Наталка Полтавка” — типовий образ селянки-біднячки. Характеристика Горпини Терпилихи з цитатами допоможе розкрити її образ, визначити риси характеру.
“Наталка Полтавка” характеристика Терпилихи
Горпина Терпилиха – матір Наталки, яка хоче щоб дочка вийшла за багатія та забезпечила їй спокійну старість.
Риси характеру Терпилихи
- доброта і справедливість;
- неосвіченість і пригніченість;
- любляча мати;
- двоїстість натури;
- немилосердність і жорстокість під час непокори дочки;
- працьовитість і душевність.
Усі вчинки і поведінка Терпилихи визначаються перш за все глибокою материнською любов’ю. Вона хоче своїй дочці щастя, бореться за нього. Але її розуміння щастя зовсім протилежне Наталчиному: для неї воно — в достатках. У минулому багата, а тепер дуже бідна, вона добре знає перевагу багатства над бідністю. Терпилиха бачить, як її дочка б’ється над чужою роботою, щоб забезпечити матір, і цінує це. Але, добре знаючи сучасні їй умови життя, вона прекрасно розуміє, що чесною працею злиднів не позбутися.
Терпилиха не зловживає своєю материнською владою над дочкою, співчуває настроям Наталки, її палкому коханню до Петра. Але стара селянка вважає, що прагнення Наталки одружитися з Петром — результат легковажності і життєвої недосвідченості молодої дівчини. Терпелисі не властива жадоба багатства, вона прагне тільки одного — щоб її єдина кохана дитина не зазнала горя від бідності. Свій материнський обов’язок Терпилиха бачить у тому, щоб видати свою дочку за заможного чоловіка.
«Убожество моє, старость силують мене швидше замуж тебе оддати,— каже вона Наталці.— …Я тобі не ворог»
Матір ладна видати Наталку за возного силоміць: «…Наталку, про мене, зв’яжіть і до вінця ведіте», бо Горпина боїться всякого начальства і дуже лякається погроз возного і виборного віддати її під суд за непокірність. Усі звичаї для неї — закон, який вона ніколи не наважилася б преступити. Більш за все вона боїться «поговору людського», «поганої слави». Возного, який на заручинах, за словами виборного, «через край смикнув окаяної варенухи», вона не хоче випустити на подвір’я, бо в хаті «ніхто не бачить і ніхто не осудить»)
Терпилиха поважає Петра за добрість, працьовитість, сумирний характер.
«Правда, Петро добрий парубок…— говорить вона Наталці,— …він не ледар, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна».
Виборний свідчить, що «Терпилиха без сліз Петра не згадує». Але Петро, на її думку, є перешкодою до щастя її доньки, тобто до одруження із заможним. Любов і повага до Петра замінюються незадоволенням, яке переростає мало не в ненависть. По-своєму добра і справедлива, Терпилиха, бачачи безприкладну непокірність Петра, його безмежну добрість, відчуває, що була неправа, виступаючи проти нього,— її серце «проти волі за нього заступається», мати переконується, що дочка буде щасливою тільки з благородним і любим дочці Петром.
І. Котляревський “Наталка Полтавка” аудіокнига українською
