Океан Ельзи “Не твоя війна” аналіз твору допоможе зрозуміти, яка тема та ідея, які засоби виразності та символи автор використав в цій пісні для посилення емоційного впливу.
“Не твоя війна” аналіз твору (паспорт)
Автор – Святослав Вакарчук
Жанр: патріотична пісня.
Рід літератури: лірика.
Тема: страждання людей через війну
Ідея: засудження війни, яка забирає життя, руйнує мир і надії. Важливість збереження миру і людяності.
Римування: перехресне (АВАВ).
Образи-символи:
- Калина – символ України, вона похилилася, що символізує горе та втрати через війну.
- Мати: образ жінки, яка молиться за своїх дітей,.
- Доньки і сини – молоде покоління, яке стає жертвами війни.
Художні засоби:
- Риторичне питання: «Мама, кому ж Ви молилися?», «Скільки іще забере вона твоїх дітей не твоя війна?»
- Повтори: «Скільки іще забере вона»
- Метафора: «Руки брехні»
Ця пісня пов’язана з подіями в Україні, бо вона розповідає про війну, яка триває з 2014 року. Слова пісні торкаються болючого питання втрат і руйнувань, які приносить війна не тільки військовим, але й мирному населенню. Образ матері, що молиться за дітей, вказує на страждання та страх за життя близьких, які щодня стикаються з небезпекою
Як війна впливає на людей, які не беруть участі, але відчувають її наслідки?
Війна впливає на життя кожного українця. Перш за все, це постійне емоційне напруження, тривога за рідних і близьких, які можуть перебувати в зоні бойових дій. Втрата близьких людей, руйнування домівок, порушення нормального ритму життя — усе це спричиняє глибокі психологічні травми. Навіть ті, хто перебуває далеко від лінії фронту, можуть відчувати страх, стрес та неспокій через економічні труднощі, гуманітарну кризу, постійні тривоги.
Війна змушує цінувати кожен момент життя, мирні дні та стосунки з близькими. Люди починають більше розуміти ціну незалежності, єдності та миру.
“Не твоя війна” читати
Бій на світанні — сонце і дим…
Мало хто знає, що ж буде з ним?..
Що буде завтра? — В юних думках –
В когось надія, а в когось страх…
Приспів:
Гілля калин похилилося…
Мама, кому ж Ви молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?..
Стали батьками доньки й сини,
Все кольорові бачили сни
І цілували руки брехні,
За тихі ночі віддали дні…
Приспів.
Так було добре там і колись,
Там, де без поту і там, де без сліз,
Тільки не було в тому мети –
Я так не можу, а як зможеш ти?..
Гілля калин похилилося…
Мама, не тим ми молилися!..
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?..
Приспів.
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?..
