«Не знаю, що стало зі мною…» аналіз

Літературний паспорт твору «Не знаю, що стало зо мною…» (аналіз) допоможе зрозуміти думки автора.

«Не знаю, що стало зі мною…» аналіз вірша Гейне

Автор – Генріх Гейне

Жанр – балада, яка має ліро-епічний характер, відтінок фантастичності та майже драматичну напруженість.

Збірка – «Книга пісень».

Цикл – «Знову на батьківщині».

Напрям – романтизм

Тема – розповідь про казкову красуню, що з’‎являлась на скелі над Рейном і своїм звабливим співом зачаровувала всіх, хто її чув

Ідея – Кохання — це фатальна, ірраціональна сила, що несе страждання й загибель

Головна думка – Кохання – складне і незбагненне почуття.

Образи:

• Ліричний герой сумує, йому не дає спокою стара легенда.
• Лорелей – символ фатального кохання
• рибалка – символ іллюзорності романтичних мрій
• Рейн – символізує плин життя, в якому човолі часті негаразди та незгоди, що стають причиною моральної або фізичної смерті людини.

Віршовий розмір: тристопний амфібрахій

Римування: перехресне абаб

Художні засоби

• Епітети – повільний плин, стара казка, золоті коси, вечірній промінь, повітря свіже, незнана красуня, шати блискучі, дикої пісні
• метафори – Рейн затих, промінь грає.
• анафори: «І косу розчісує ним, і дикої пісні співає».

Сюжет і стиль вірша фольклорний. Поезія написана у співзвучній манері народної пісні.

Композиція:

• експозиція – опис місця події
• зав’язка – поява головної героїні
• розвиток дії – з’являється рибалка
• кульмінація – рибалка зачарований співом втрачаж пильність
• розв’язка – загибель рибалки

Чому вірш “Не знаю, що стало зі мною” близький до фольклорної балади:

«Не знаю, що стало зі мною…» вірш Гейне

Не знаю, що стало зо мною,
Сумує серце моє, —
Мені ні сну, ні спокою
Казка стара не дає.

Повітря свіже — смеркає,
Привільний Рейн затих;
Вечірній промінь грає
Ген на шпилях гірських.

Незнана красуня на кручі
Сидить у самоті,
Упали на шати блискучі
Коси її золоті.

Із золота гребінь має,
I косу розчісує ним,
I дикої пісні співає,
Не співаної ніким.

В човні рибалку в цю пору
Проймає нестерпний біль,
Він дивиться тільки вгору —
Не бачить ні скель, ні хвиль.

Зникають в потоці бурхливім
I човен, і хлопець з очей,
I все це своїм співом
Зробила Лорелей.
(Переклад Л. Первомайського)

Лорелей – це чарівна красуня, німфа із старовинної легенди.

Г. Гейне “Не знаю, що сталось зо мною” аудіо (скачати/слухати) вірш