“Ніч перед Різдвом” образ Вакули

“Ніч перед Різдвом” характеристика Вакули

Вакула – молодий сільський коваль, головний герой повісті Гоголя. Крім того, що він відмінний майстер своєї справи, він ще й знатний на всю округу художник (малював картини на релігійні теми і образу святих).

Цей парубок може бути одночасно і веселим і відповідальним, ніжним і сильним, дуже господарським і легким на підйом. Він з самого дитинства є помічником своєї матері у веденні господарства, його всі поважають в селі, так як він цього заслуговує. На церковній стіні Вакула зобразив святого Петра в день Страшного суду. Святий, з ключами в руках, виганяв з пекла злого духа, і «переляканий чорт кидався на всі боки, передчуваючи свою погибель, а ув’язнені перш грішники били й ганяли його батогами, полінувалася …». Саме за цю картину Вакула потрапив в немилість до біса, який протягом всієї повісті намагається помститися молодому ковалеві.

Вакула дуже любить Оксану – найкрасивішу і, напевно, тому примхливу дівчину в Диканьці. Але Оксана погоджується вийти за Вакулу заміж тільки після того, як він принесе їй царицині черевички.

Спочатку коваль хоче втопитися, але потім вирішує запитати поради у місцевого чаклуна Пацюка, який все знає. Той йому пропонує звернутися до самого чорта, тим більше, що він його в мішку носить. Виявилося, що Вакула, взявши з дому мішок, як йому здавалося, зі сміттям, носив чорта, який заходив до його матері відьмі Солохи, та в ньому і сховався. Коваль швидко осідлав чорта, який відвозить його в Петербург, де він випрошує у імператриці черевики.

У відсутність Вакули Оксана розуміє, наскільки дорогий їй коваль. Їй не потрібні навіть черевички цариці. Але сміливий Вакула вже дістав їх – і щастя молодих безмежне.

Завдяки таким рисам, як вроджена скромність і простота, йому вдалося зачарувати саму імператрицю в Петербурзі. Вона чує прохання молодої людини і віддає йому свої черевички, щоб допомогти Вакулі виконати завдання, яке дала йому Оксана. Завдяки своїй винахідливості і рішучості він все ж догодив своїй примхливій і легковажній дівчині. Всі ці достоїнства оцінила Оксана.

Коли автор створював цього героя-Вакулу, то нагородив його чесністю, завзятістю, працьовитістю і вірністю. Таким чином, Гоголь хотів пояснити читачам, що люди з такими якостями характеру завжди з честю можуть перемагати зло.

Риси характеру: працьовитий, талановитий, сильний, добрий, сміливий, вірний.

Вакула не просто порядний та чесний хлопець, він той, хто бореться з нечистою силою, зі злом. Автор наголошує, що Вакула є душею Диканьки, й тому саме в церкві на велике свято Різдва його відсутність така помітна.

“Ніч перед Різдвом” цитатна характеристика Вакули

Коваль Вакула був сильний та гарний

• “силач і хлопець хоч куди”
• “із уст простодушного коваля, якого в його запорозькому убранні можна було вважати за справжнього красеня, незважаючи на смагляве лице.”

Умів красиво малювати

• “На дозвіллі коваль малював і вславився як найкращий живописець на всю околицю.”
• “Всі миски, з яких диканські козаки сьорбали борщ, були розмальовані ковалем. Коваль був богобоязлива людина й малював часто образи святих”
• “Але тріумфом його майстерності була одна картина, намальована на церковній стіні у правому притворі, на якій зобразив він святого Петра в день страшного суду з ключами в руках, як той виганяв з пекла нечисту силу”
• “це той коваль, що малює знаменито. Здоров, земляче! Чого тебе бог приніс?”

Був віруючою людиною

• “Коваль був богобоязлива людина”
•  “коваль надто побожний, щоб зважитися занапастити свою душу. “
• “він додержав церковного покаяння і пофарбував задарма увесь лівий крилас зеленою фарбою з червоними квітками.”

Був хоробрим, рішучим і впертим

• Один тільки коваль був упертий і не кидав свого залицяння, дарма, що й з ним поводились анітрохи не краще, ніж з іншими
• “Ваша царська величність, не веліть карати, а веліть милувати! З чого, не в гнів будь вашій царській милості сказано, зроблено черевички, що на ногах ваших? я думаю, жоден швець, у жодному царстві на світі не зуміє так пошити. Боже ти мій, що б то було, коли б моя жінка та взулася у такі черевики!?”Ваше Царское Величество, не прикажите казнить, прикажите миловать! Боже ты мой, что, если бы моя жинка надела такие черевики!

Знал модні слова

• “Коваль іноді вмів вкинути модне слівце; в цьому він наламався, бувши ще в Полтаві, коли розмальовував сотникові дерев’яний паркан.”
• “Коваль і собі не хотів осоромитись та виявити себе новаком, до того ж, як уже мали нагоду бачити нижче, він знався і сам на письменній мові.” 

Вакула дуже любив Оксану

•  “…ти в мене і мати, і батько, і все, що тільки є найдорожчого у світі.”

Він виконав її умову для одруження

“Поглянь, які я тобі приніс черевики!” сказав Вакула: “ті самі, що носить цариця”.

 Вакула та Оксана одружилися та побудували новий дім 

Проїздив через Диканьку блаженної пам’яті архієрей, хвалив місце, де стоїть село, та, їдучи вулицею, спинився перед новою хатою. “А чия це така розмальована хата?” спитав преосвященний у вродливої молодиці з немовлятком на руках, що стояла коло дверей. “Коваля Вакули!” сказала йому, кланяючись, Оксана, бо це саме була вона. 

Коротко про Вакулу: Коваль Вакула – головний герой, сильний і хоробрий, який дуже любить красиву дівчину Оксану. Вона, заради сміху, ставить умову для одруження – дістати черевики, які носить імператриця. Йому вдається осідлати чорта, який відвозить його в Петербург, де він випрошує у імператриці черевики. Після чого Оксана дає згоду, і вони одружуються. А незабаром він будує новий будинок і у них народжується дитина.

Гоголь «Ніч перед Різдвом» слухати (скорочено)