«Обряд родини Масгрейвів» скорочено

«Обряд родини Масгрейвів» — твір із серії «Спогади Шерлока Холмса» Артура Конана Дойля.

«Обряд родини Масгрейвів» дуже скорочено

Колишній знайомий Холмса по коледжу Месгрейв звертається до нього з приводу загадкових подій, що відбуваються в його замку. Днями його дворецький Брантон був помічений за переглядом сімейного документа, названого «Обрядом родини Месгрейвів». Розсерджений господар хоче негайно звільнити дворецького, але останній просить дати йому місяць для добровільного відходу, щоб уникнути великої ганьби. Месгрейв дозволяє Брантону залишитися на тиждень, але наступного ж дня дворецький зникає за дуже дивних обставин, а його  речі та гроші залишилися на своїх місцях. Служниця, у якої в минулому був роман зі зниклим, поводиться дуже дивно і, по-видимому, починає божеволіти.

  Холмс, приїхавши в будинок Месгрейвів, дізнається, що і божевільна служниця теж пропала, а її сліди обриваються біля озера.  Прочесавши озеро, детектив знаходить мішок із залізякою. Холмс вважає, що документ, яким цікавився дворецький, має важливе відношення до цієї справи, оскільки останній ризикував хорошою роботою, коли йшов на злочин. Дослідивши документ, Холмс побачив у ньому зашифровані вказівки на якесь місце.

Пройшовши до цього місця, Холмс, Месгрейв і два полісмени бачать у підвалі будинку важку кам’яну плиту. Відсунувши її, вони виявляють порожню скриню і мертвого дворецького. Після цього Холмс будує ланцюжок міркувань. Брантон був заручений зі служницею, але, зустрівши іншу жінку, він кинув служницю. Дізнавшись про скарби, дворецький захотів їх дістати, і йому знадобилася допомога. Як помічника він вибрав служницю, оскільки його нинішня жінка була дуже слабка після хвороби. Під час скоєння злочину поліно, що підтримувало кам’яну плиту, з якихось причин вискочило, і нещасний дворецький опинився замурованим у кам’яному мішку. Не в силах поодинці підняти кам’яну плиту, він гине від асфіксії.

Холмс припускає, що поліно вибила служниця, щоб помститися йому за минуле.  Намагаючись приховати злочин, жінка поклала вміст скрині в мішок, викинула його в озеро і втекла.

Холмс просить показати йому мішок, який знайшли в озері. Він дістає звідти купу старих монет, дорогоцінних каменів і погнутий тьмяний обруч. Це виявляється Велика Діадема, яка належала правій руці короля Карла I в XVII столітті, предку Месгрейвів. Так закінчується історія, яку Конан Дойль назвав «Обрядом будинку Месгрейвов».

«Обряд родини Масгрейвів» скорочено читати

Оповідач, доктор Вотсон, розповідає про дивну рису свого друга Шерлока Холмса: у роботі він надзвичайно уважний, точний і охайний, але в побуті — абсолютно неорганізований. Холмс зберігає свої речі в найнесподіваніших місцях, а його кімната завжди завалена хімікатами, паперами та речами з попередніх справ. Особливо багато клопоту йому завдають архіви — Холмс ненавидить викидати документи, тому вони накопичуються величезними стосами.

Одного зимового вечора, після нагадування Вотсона про безлад, Холмс виносить в кімнату свою скриньку зі старими справами. Він показує другові незвичні предмети — клапоть паперу, старовинний ключ, дерев’яний кілочок із мотузкою та іржаві металеві кружальця, — і каже, що це все залишилося від загадкової справи про «обряд родини Масгрейвів».

Вотсон просить розповісти про цей випадок, і Холмс погоджується. Він пояснює, що це була одна з його найперших і найцікавіших справ, ще до того, як він став відомим детективом. Тоді він тільки починав свою діяльність, жив неподалік Британського музею й іноді розслідував справи за рекомендацією знайомих зі студентських років.

Замовником у тій справі був його колишній товариш по коледжу — Реджінальд Масгрейв, нащадок старовинного аристократичного роду. Він мав трохи пихаті манери, які, на думку автора, лише приховували його невпевненість. Хоч вони й не були близькими друзями, Масгрейв часто цікавився методами Холмса.

Минуло чотири роки, перш ніж Масгрейв знову з’явився в житті детектива. Він прийшов до Холмса, уже будучи господарем родового маєтку Херлстон і депутатом парламенту. Чоловік розповів про дивні події, які сталися в його маєтку й які поліція не змогла пояснити. Холмс, який давно чекав на цікаву справу, одразу зацікавився.

Реджінальд Масгрейв розповідає Холмсу про події, що сталися в його старовинному маєтку Херлстоні. У будинку працює велика кількість слуг, адже споруда стара й потребує догляду, а під час сезону полювання приїжджає багато гостей. Найдосвідченішим серед прислуги був дворецький Брантон, який служив сім’ї двадцять років. Він був освічений, здібний, мав гарні манери і зовнішність, але водночас мав слабкість — любовні пригоди, що створювали проблеми після смерті його дружини.

Останнім часом Брантон заручився з молодою покоївкою Рейчел Хауелз, але згодом покинув її й почав залицятися до іншої дівчини. Це сильно вразило Рейчел, яка після хвороби стала дуже слабкою й вразливою.

Та справжні проблеми почалися тоді, коли Масгрейв вирішив звільнити Брантона. Однієї ночі Масгрейв, не спавши, пішов по книжку й побачив світло в бібліотеці. Подумавши про злодіїв, він озброївся й зайшов у кімнату. Там він застав Брантона, який уважно вивчав старий документ, схожий на карту, а потім відкрив родинне бюро й витяг копію давнього родинного ритуалу Масгрейвів. Вчинок дворецького обурив Масгрейва, і він звільнив його.

Брантон благав дати йому хоча б трохи часу, щоб піти «нібито добровільно» і не бути осоромленим перед іншими слугами. Зрештою Масгрейв дозволив йому залишитися ще тиждень, хоча й сказав, що його поведінка негідна.

Протягом двох днів дворецький Брантон ретельно виконував свої обов’язки, але на третій день зник. Масгрейв зустрів покоївку Рейчел Хауелз, яка щойно вийшла на роботу після хвороби. Вона повідомила, що дворецького ніде немає, а його речі, гроші та годинник залишилися на місці. Усі спроби знайти його в будинку та на території, навіть із допомогою поліції, були марними.

Одночасно стан Рейчел Хауелз погіршився: вона страждала від марення та істеричних припадків, і для догляду за нею довелось запросити нічну сестру. На третю ніч, коли доглядальниця задрімала, і Рейчел зникла: її сліди вели до озера, де виявили тільки полотняний мішок із дивними старими речами.

Масгрейв передав Холмсу копію старовинного родинного обряду Масгрейвів — запитання та відповіді, що використовувалися під час церемоніалу для членів родини, які досягли повноліття. Холмс припустив, що саме цей документ став причиною цієї загадки, адже Брантон, як розумна й прониклива людина, вивчав його і порівнював зі своїм планом.

Того ж дня Холмс і оповідач приїхали до маєтку Херлстон. Будинок був старовинним, побудованим у формі літери «L»: нове крило — довше, а коротке, старіше, з дуже товстими стінами та маленькими вікнами, колись було центром усього маєтку. На дверях старої частини було вибито дату «1607», хоч будівля була значно давнішою. Старе крило тепер майже не використовували, там зберігали речі. Довкола тягнувся великий парк, а трохи далі — озеро, про яке згадував Масгрейв.

Холмс був упевнений, що всі загадки — зникнення дворецького Брантона, покоївки Рейчел та дивний мішок із речами — пов’язані між собою, і ключ до них міститься у стародавньому «Обряді родини Масгрейвів». Він припускав, що Брантон знайшов у цих рядках натяк на місце, яке могло дати йому якусь вигоду.

У ритуалі згадувалися орієнтири — дуб і берест. Старезний дуб стояв прямо біля будинку; Масгрейв сказав, що йому, мабуть, понад тисячу років. Берест теж колись був, але десять років тому його спиляли після удару блискавки. Проте господар добре пам’ятав місце, де він ріс, і навіть знав точну висоту — 64 фути, бо в дитинстві виміряв усі дерева в маєтку. Холмс дізнався, що Брантон колись питав про це — і це підтвердило правильність його роздумів.

Щоб відтворити втрачену тінь береста, Холмс виміряв тінь від шестифутового вудлища, коли сонце якраз торкалося вершини дуба, а потім обчислив довжину тіні справжнього дерева. Вийшло 96 футів. На місці, де мала закінчуватися тінь, він знайшов невелику виїмку — слід Брантона. Далі Холмс за компасом і папером із ритуалом відміряв потрібні кроки — уздовж будинку, на схід, на південь, потім знову на захід. Це привело його до коридору старої частини.

Але там він розчарувався: кам’яна підлога була давня й нерухома, і ніхто її не чіпав. Виглядало, що сліди ведуть у глухий кут. Масгрейв, перечитавши ритуал, звернув увагу на слова «і вниз», які Холмс пропустив. Тоді детектив зрозумів, що шукати треба не в коридорі, а в підвалі старої частини будинку.

Холмс і Масгрейв спустилися вузькими кам’яними сходами в підвал. Там вони одразу помітили сліди недавньої присутності когось: дрова були акуратно поскладені вздовж стін, а посередині звільнене місце. У центрі лежала важка кам’яна плита з іржавим кільцем, до якого був прив’язаний вовняний шарф Брантона. Це підтвердило, що дворецький справді щось шукав у цьому підвалі.

Холмс із констеблями підважив плиту й відсунув її. Під нею виявилася вузька глибока комірчина. Усередині стояла стара дерев’яна скриня з відкритою кришкою; дерево від часу згнило, а всередині лежали лише кілька старовинних монет. Але головне: поруч зі скринею був мертвий Брантон, який ймовірно помер від нестачі повітря. Ран на тілі не було.

Холмс припустив, що Брантон розгадав «Обряд Масгрейвів» і знав, що у маєтку схований скарб. Плиту сам він не підняв би, тому залучив Рейчел — покоївку, з якою колись був близький. Удвох вони підважили плиту поліном.

Брантон спустився в яму, відкрив скриню й подав Рейчел знайдене. Але щось у дівчині змінилося: чи то ненависть спалахнула в її серці, чи то поліно випадково вислизнуло — але плита опустилася, і Брантон опинився замкнений у ямі. Його крики ніхто не почув. Рейчел, охоплена страхом, узяла скарб і втекла. Пізніше вона викинула знайдені речі в озеро, щоб приховати свою причетність до смерті.

Коли Масгрейв показав Холмсу ті предмети з озера, детектив зрозумів, що це частини стародавньої корони англійських королів епохи Стюартів — коштовної історичної реліквії. Її, ймовірно, сховали роялісти після страти Карла І, сподіваючись повернутися за нею тоді, коли на престол зійде Карл II. Однак спадкоємець Масгрейвів не знав справжнього значення документа, що описував місце сховку, і таємниця перетворилася на сімейний обряд.

Завдяки Холмсу стало зрозуміло, що Брантон відшукав корону, але загинув через зраду або нещасний випадок, а Рейчел утекла за кордон. Корона ж тепер зберігаєтьться у маєтку Масгрейвів.