Повідомлення про українських січових стрільців

Повідомлення про українських січових стрільців розповість коротко про діяльність цієї організації.

Повідомлення про українських січових стрільців

Січові стрільці – це добровольча армія, український легіон, відомий з часів Першої Світової війни. Служили вони в лавах армії Австро-Угорщини. Січові стрільці існували з 1914 року до 1918-го. Воювали на боці Австро-Угорщини та Німеччини проти Росії, Англії та Франції. Товариство січових стрільців з’явилося  у Львівській області у 1914 році.

Стрільці стали заключним акордом епохи галицько-українського відродження. Саме вони своїми невтомними військовими змаганнями возвели величну споруду: незалежну державу, ім’я якої Західно-Українська Народна Республіка.

Маршем січових стрільців була пісня «Червона калина». До війни загони січових стрільців тренувалися, вчилися поводитися зі зброєю. А коли почалася війна у товаристві січових стрільців вже було 7 тисяч осіб. До товариства приймали тільки українців.

Рух січових стрільців сприяв підняттю українського національного духу, але в їх лавах загинуло багато освідчених людей, які могли б принести велику користь суспільству.

Ще 1914 році січовики заявили про незалежність українців та про свій намір боронити незалежність українського народу. Але реалізувати свій намір про українську самостійність їм не вдалося. Австрійське командування, не впевнене у вірності українських частин, ретельно стежило за ними, не зважаючи на перемогу легіону над супротивником на горі Маківці у 1915 році та героїчну оборону пізніше на Лисянці, де легіон втратив тисячу бійців, але позиції не здав. Січовики лишилися важливою в історії спробою створити першу національну армію України. 

За підрахунками дослідників із серпня в 1914-го до початку 1917 року через легіон січових стрільців пройшло більше 7 тисяч вояків. Із них загинуло в боях 350 осіб, 1200 поранено і ще 1500 потрапили до російського полону, чимало з полонених після більшовицького перевороту в Росії перебрались до Києва, де згодом створили корпус Січових Стрільців – одне з найбільш боєздатних формувань УНР.

За часи більшовицької окупації України про УСС не можна було навіть згадувати. Лише починаючи з 1989 року, до нас стала повертатись наша історія.

Стрілецький символ – червона калина, стрілецька пісня і традиції української гвардії часів визвольних змагань – Українських січових стрільців – досі вкарбовані в народну пам’ять.

Цікаві факти про січових стрільців

1. Українські січові стрільці (УСС) — це перше українське національне військове формування ХХ століття.

2. Вони були створені у 1914 році на початку Першої світової війни.

3. Січові стрільці воювали у складі австро-угорської армії, але мали власну українську символіку та командування.

4. Основу стрілецького легіону складала свідома українська молодь — студенти, вчителі, гімназисти.

5. Стрільці не лише воювали, а й активно поширювали українську мову, культуру та ідею незалежності.

6. УСС мали власний гімн, маршові пісні та поезію, багато з яких стали народними (наприклад, «Ой у лузі червона калина»).

7. Вони носили мазепинки — спеціальні шапки, які згодом стали символом українського війська.

8. Січові стрільці видавали газети, журнали й листівки просто на фронті.

9. Серед стрільців було багато поетів, митців і письменників (Роман Купчинський, Осип Назарук, Левко Лепкий).

11. Вони брали участь у важких боях у Карпатах, зокрема на горі Маківка. Бій на Маківці став символом героїзму та самопожертви українських стрільців.

12. Січові стрільці мали сувору дисципліну, але водночас між ними панувало товариство і братерство.

13. Після розпаду Австро-Угорщини багато стрільців стали основою армії Української Народної Республіки.

14. Стрільці вірили, що воюють не лише за землю, а за майбутню незалежну Україну. Їхній девіз — честь, воля і любов до Батьківщини.