Рільке “Осінній день” аналіз вірша допоможе визначити, яка тема, жанр, віршовий розмір, рік написання твору.
Рільке “Осінній день” аналіз
Осінній день нім. Herbsttag – один з найвідоміших віршів Р. М. Рільке, опублікований в збірнику «Книга образів» (1902). Згідно з опитуванням Westdeutscher Rundfunk Köln і видавництва Patmos 2000 року, посів третє місце в списку ста улюблених віршів німців.
У цьому творі Райнер Марія Рільке описує – скоріше навіть вихваляє – сезон змін, час закриття старих дверей і відкриття нових. У перших же рядках відчувається полегшення від того, що час осені нарешті прийшов.
Рільке звертається до Бога, але проханням чи молитвою це не виглядає. Схоже більше на дружню розмову з кимось, хто був терплячим і уважним співрозмовником довгі роки.
Тема усього вірша відображена в словах: «Господь, пора». У цій фразі відображаються всі думки про час. Саме час є ліричним героєм. Для Рільке час – це літо, що затрималось, це пора збору достиглого врожаю, це тінь стрілки на сонячному годиннику. Час тут – і епілог, який призвів до довгоочікуваного кінця, і три крапки, що обіцяє продовження одиноких днів.
Вся літературна спадщина Рільке написана в напрямку модернізму, а конкретніше – символізму.
Віршовий розмір твору в оригіналі – п’ятистопний ямб.
Жанр – лірична поезія.
Рік написання – 1902
Настрій твору меланхолійний, але при цьому не пригнічений.
Для автора осінь – це улюблена пора. Вона чудово вписується в життя, світогляд Рільке з її садами, парками та самотністю. Так що автор в цю пору року почуває себе особливо комфортно.
Вірш “Осінній день” Райнер Марія Рільке
Час, Господи! Дай літу відійти!
Клади на сонячний годинник тіні
I по долині вітер розпусти.
Звели плодам доспіти в яснім саді;
Дай їм ще два погожі дні і влий
Останній сік, солодкий і густий,
У ягоди важкого винограду.
Безхатній нині — не віднайде хати,
Самотній нині — довго буде ним;
Не спати буде він, листи писати I
неспокійно по саду блукати,
Де листя мчиться натовпом глухим.
Переклад М.Ореста
