“Розлилися води на чотири броди” текст + аналіз

Розлилися води на чотири броди аналіз Аналіз твору

Веснянка “Розлилися води на чотири броди” текст

Веснянка (гаївка)

Розлилися води на чотири броди.

Приспів:

Ой дівки, весна красна, зілля зелененьке

А в одному броді зозуля кувала,
А в другому броді щука-риба грає,
А в третьому броді соловей щебече,
А в четвертім броді дівчинонька плаче;
Щука-риба грає, кригу розбиває,
Соловей щебече, золотої трави кличе,
Зозуля кувала, літечко казала,
Дівчина плакала, за нелюба йдучи.

Приспів:

Ой мати, лихо знати — за нелюбом жити!

Дала мати дочку в чужу стороночку,
А як віддавала, то й приказувала,
Щоб дочка до неї сім літ не бувала.
Дочка не слухала, та й в год приїхала;
Мати не пізнала, з подвір’я зігнала,
Сусіди пізнали, матері сказали:
— А де ж твої, доню, та чорнії брови?
— Мої чорні брови в нелюба в долоні.
— Ой де ж твої, доню, воли та корови?
Воли та корови в шинкаря в оборі!

Приспів повторюється за кожним рядком аж до рядка «Зозуля кувала, літечко казала» включно. Далі за кожним рядком співається «Ой мати, лихо знати — за нелюбом жити».

“Розлилися води на чотири броди” аналіз

Перший рядок інформує, що весняна вода залила всі чотири броди (чотири сторони світу). Для людини в давнину броди мали величезне значення — через них переганяли худобу на пасовисько, ходили на луки, до лісу, перевозили сіно на обійстя. Вони символізували зв’язок зі світом.

Затоплення бродів ускладнювало життя людини. Але у цьому люди вбачали й позитив –  зволожена водою земля ставала родючою, розпускалася буйнотрав’ям.

Слово «брід» у давнину вживали й у значенні «струмок». За уявленнями, броди були добрі та злі, у них мешкали охоронні і лихі сили.

Перші три броди містять не лише зорові образи:

  1. У першому броді «зозуленька кує». За уявленнями людей, вона останньою прилітала з теплих країв, бо у неї були ключі, вона — ключниця вирію. Тому зозуля у веснянці сприймається як вісниця тепла.
  2. У другому броді «щука-риба грає», тобто вистрибує над водою. Зазвичай, це відбувається в період нересту, що збігається з бурхливими розливами річок (кінець березня — початок квітня). Тому і щуку вважають провісницею весни.
  3. У третьому броді «соловей щебече», це означає, що вже прийшла пора закоханих. Отже, третій брід дає надію на швидкий розвій природи і щасливе одруження.
Створений у перших трьох бродах радісний, мажорний настрій акцентовано закличним рефреном «Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке», який повторюється після кожного рядка. Постійний епітет «красна» акумулює широку й різнопланову картину, яка збадьорює і яку потрібно сприймати і зором, і слухом, і дотиком. Епітет «зелененьке» до слова «зілля» сприймається і як загальний стан рослинного царства навесні, і як символ щасливого одруження.
Настрій останнього броду дисонує з попередніми, руйнує сподівання знайти родинний затишок у нерівному шлюбі. Душевний біль і тугу дівчина виливає найріднішій людині — матері, що засвідчує звертання «ой мамо» в останньому рядку.

Дочка не змогла жити з нелюбом і повернулася додому. Змарніла врода дівчини — перша ознака її нещасливого шлюбного життя у парі з пияком (згадка про шинкареву обору, в якій опинилася вся худоба — мірило сімейних статків). Так у веснянці конкретизується драматичне становище жінки у нерівному шлюбі.

Оцініть статтю
Додати коментар