Шарль Перро “Кіт у чоботях” аналіз казки
Автор – Шарль Перро
Жанр – казка
Рік написання – 1697
Головна думка казки “Кіт у чоботях” – головна цінність – це не золото, а розум і кмітливість.
Головні герої
- Кіт – розумний, хитрий і дуже кмітливий казковий персонаж. Має незвичайну фантазію і легко втілює всі свої задуми.
- Маркіз Карабас – молодший син мірошника, молодий та привабливий юнак. Він був дуже незадоволений своєю спадщиною, але в усьому слухався Кота і досяг успіху в житті.
- Король – правитель держави, який був у захваті від маркіза Карабаса.
- Принцеса – юна та красива дочка короля.
- Людожер – злий чарівник, власник замку та земель. Його з’їв Кіт.
План казки “Кіт у чоботях”
- Кіт у спадок
- Кіт мисливець
- Маркіз тоне
- Жнеці та косці
- Перетворення людожера
- Весілля.
Чого вчить казка “Кіт у чоботях”? Цей твір вчить ніколи не сумувати, і з усмішкою долати всі життєві труднощі. Кмітливість та оптимізм допоможуть викрутитися з будь-якого становища.
“Кіт у чоботях” аудіоказка слухати
Шарль Перро “Кіт у чоботях” скорочено
Старий мірошник помер і залишив своїм синам у спадщину – млин, осла та кота. Брати тут же поділили батьківське майно: старший забрав собі млин, середньому дістався осел, а молодшому довелося забрати собі кота. Він був дуже засмучений через таку спадщину, адже з його допомогою не заробиш грошей і не прогодуєш себе.
Щоб підбадьорити нового господаря, кіт пообіцяв йому виправити чудову спадщину і попросив мішок та пару чобіт. Спритно одягнувши чоботи і поклавши в мішок качан капусти, кіт вирушив у ліс, де водилося багато кроликів. Він розклав цю приманку прямо на галявині, і незабаром молоденький, довірливий кролик заліз у мішок.
Задоволений кіт вирушив до палацу короля і підніс йому кролика від імені свого господаря – маркіза Карабаса. Королю сподобався подарунок і він наказав передати маркізу Карабасу свою подяку.
Наступного разу кіт упіймав у мішок із принадою двох куріпок, яких також подарував королеві. Так протягом кількох місяців кіт постачав у королівський двір різну дичину від імені маркіза Карабаса.
Дізнавшись, що король збирається на прогулянку в кареті зі своєю прекрасною дочкою вздовж берега річки, кіт наказав своєму господареві вирушити у вказане місце.
Побачивши вдалині королівську карету, кіт намовив господаря кинутися в річку, а сам почав голосно кликати на допомогу. Впізнавши кота, король наказав своїм слугам врятувати маркіза Карабаса, який тонув, і дати йому одяг. Він запропонував хлопцеві сісти в карету та покататися з ними. Побачивши стрункого та симпатичного сина мірошника, принцеса закохалася в нього з першого погляду.
Задоволений кіт побіг попереду карети і попросив селян відповідати королю, ніби їхні поля належать маркізу Карабасу. Проїжджаючи повз луки і поля, король дивувався, що так багато землі належить маркізу Карабасу.
Так кіт добіг до замку, в якому жив Людожер – господар навколишніх земель. Кіт зайшов до замку людожера і запитав, чи вміє людожер перетворюватися на величезних тварин Людожер перетворився на лева і Кіт втік на дах. Потім Кіт запитав, чи вміє людожер перетворюватися на маленьких звірів. Людожер перетворився на мишу і Кіт її з’їв.
Кіт розповів королеві, що чудовий замок належить його господареві, і той з радістю погодився віддати за маркіза свою дочку. Так син мірошника став зятем короля, а кіт став дуже поважною особою і більше не полював на мишей.
